Семантична структура прикметників великий і малий у творах Т. Шевченка

Abstract

У статті досліджено специфіку формування, зміни та актуалізації семантики параметричних прикметників на позначення великого й малого загального розміру у творах Т. Шевченка. Виявлено, що ця мікрогрупа є найчисленнішою у творах поета й представлена найбільшою кількістю слововживань. Прикметники на позначення великого й малого загального розміру реалізують свої номінативні, номінативно-похідні й переносні значення. Показником актуального смислу в кожному конкретному випадку є іменники, які створюють дистрибутивні моделі сполучуваності ад’єктивів. Конкретні іменники актуалізують пряме значення прикметника, абстрактні – переносне. З’ясовано, що у творах Т. Шевченка прикметники великий, малий представлені меншою кількістю лексико-семантичних варіантів порівняно із сучасною українською літературною мовою. Це можна пояснити активним використанням поетом слів-синонімів (безкраїй, немалий, чималий тощо) та тим, що частина значень досліджуваних лексем розвинулася в українській мові пізніше і в творах Т. Шевченка не засвідчена. The article examines the specifics of the formation, change, and actualization of the meanings of parametric adjectives denoting large and small general size in the writings of T. Shevchenko. It was found that this microgroup is the most numerous in the poet's works and is represented by the largest number of word usages. Adjectives denoting large and small overall size realize their nominative, nominative-deductive, and figurative meanings. The actual meaning in each specific case is indicated by the nouns that create distributive models of adjective compatibility. Concrete nouns actualize the direct meaning of the adjective, abstract nouns actualize the figurative meaning. It was found that in the writings of T. Shevchenko, the adjectives великий, малий are represented by a smaller number of lexical and semantic variants compared to the modern Ukrainian literary language. This can be explained by the poet's active use of synonymous words (безкраїй, немалий, чималий, etc.) and by the fact that some of the meanings of the studied lexemes developed in the Ukrainian language later and are not attested in the writings of T. Shevchenko.