Вплив психоемоційних станів на міжособистісну взаємодію в юнацькому віці: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У роботі розглянуто вплив психоемоційних станів на особливості міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. На основі теоретичних підходів сучасних українських дослідників обґрунтовано, що емоційна сфера є ключовим чинником соціальної адаптації, формування самосвідомості та регуляції поведінки юнаків. Проаналізовано основні психоемоційні характеристики юнацького віку, зокрема підвищену емоційну чутливість, імпульсивність, нестійкість настрою та гендерні відмінності у способах емоційного вираження. За результатами емпіричного дослідження встановлено збалансований профіль емпатії та агресивності, визначено специфіку емоційної регуляції та варіативність емоційної емпатії. Виявлено кореляційні зв’язки між рівнем соціальної підтримки, емпатією та проявами агресивності, які визначають якість соціальної взаємодії юнаків. Показано, що високий рівень підтримки й розвинена емпатійність пом’якшують вплив негативних емоційних станів, тоді як емоційна нестабільність та дефіцит підтримки підвищують ризики конфліктності та соціальної ізоляції. Зроблено висновок про важливість упровадження психологічних та освітніх програм, спрямованих на розвиток емоційної культури та комунікативних навичок молоді. The paper examines the influence of psycho-emotional states on the characteristics of interpersonal interaction in adolescence. Based on theoretical approaches of contemporary Ukrainian researchers, it is substantiated that the emotional sphere is a key factor in social adaptation, the formation of self-awareness, and the regulation of adolescent behavior. The main psycho-emotional characteristics of adolescence are analyzed, including heightened emotional sensitivity, impulsivity, mood instability, and gender differences in emotional expression. The results of the empirical study reveal a balanced profile of empathy and aggressiveness, identify the specifics of emotional regulation, and demonstrate variability in emotional empathy. Correlation links are found between levels of social support, empathy, and manifestations of aggressiveness, which determine the quality of adolescents’ social interaction. It is shown that high levels of support and developed empathy mitigate the impact of negative emotional states, whereas emotional instability and lack of support increase the risks of conflict and social isolation. The study concludes that psychological and educational programs aimed at developing emotional culture and communication skills among youth are essential.