International legal mechanisms for preventing corruption: Analysis of effectiveness and prospects for use in developing the anti-corruption architecture of Ukraine

Abstract

The purpose of the paper was to analyse international experience in combating corruption offences for its further integration into Ukrainian legislation. The study used such methods as system analysis, comparative-implementation, statistical and retrospective methods. The article conducted a systematic review of global concepts of corruption prevention. It is indicated that in the conditions of modern globalisation processes, borrowing successful foreign experience and implementing it into the current legislation of Ukraine is critically important. A number of preventive measures used by leading countries to prevent corruption offences are also analysed in detail. Particular attention was paid to the positive experience of countries with the lowest level of corruption, and ways to achieve such results are highlighted. The article considers the anti-corruption strategies of Singapore, South Korea, Finland, Sweden, the Netherlands, Belgium, the Slovak Republic, Israel, the Republic of Poland, Germany, Great Britain, Denmark, the United States of America, Canada, Romania, Estonia. It was pointed out that in countries with low levels of corruption, prevention models combine both repressive measures and comprehensive elimination of factors contributing to corruption. It was noted that a modern strategy for preventing corruption requires active cooperation between state bodies, law enforcement agencies and civil society in matters of prevention and combating corruption offences. An essential prerequisite for success in preventing corruption is also the growth of civil awareness. Given the European vector of Ukraine’s development, there is an urgent need to develop and implement a modern anti-corruption policy. It should take into account positive international experience in this area. Метою статті був аналіз міжнародного досвіду у боротьбі з корупційними правопорушеннями для подальшої його інтеграції в українське законодавство. У дослідженні використано такі методи, як системний аналіз, компаративно-імплементаційний, статистичний та ретроспективний методи. У статті проведено системний огляд світових концепцій запобігання корупції. Зазначається, що в умовах сучасних глобалізаційних процесів критично важливим є запозичення успішного іноземного досвіду та його впровадження у чинне законодавство України. Також детально проаналізовано низку превентивних заходів, які застосовуються провідними країнами для запобігання корупційним правопорушенням. Особливу увагу приділено позитивному досвіду країн з найнижчим рівнем корупції, висвітлено шляхи досягнення таких результатів. У статті розглянуто антикорупційні стратегії Сінгапуру, Південної Кореї, Фінляндії, Швеції, Нідерландів, Бельгії, Словацької Республіки, Ізраїлю, Республіки Польщі, Німеччини, Великої Британії, Данії, Сполучених Штатах Америки, Канаді, Румунії, Естонії. Підкреслюється, що в державах із низьким рівнем корупції, моделі запобігання поєднують як репресивні заходи, так і комплексне усунення чинників, що сприяють корупції. Зазначається, що сучасна стратегія запобігання корупції вимагає активної співпраці між державними органами, правоохоронними структурами та громадянським суспільством у питаннях превенції та протидії корупційним правопорушенням. Важливою передумовою успіху у запобіганні корупції є також зростання громадянської свідомості. З огляду на європейський вектор розвитку України, існує гостра потреба у розробленні та реалізації сучасної антикорупційної політики. Вона має враховувати позитивний міжнародний досвід у цій сфері.