Гендерні стереотипи молоді у час війни: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджуються особливості гендерних стереотипів молоді у час війни. Теоретичний аналіз свідчить, що війна виступає потужним когнітивним каталізатором, який руйнує статичні патріархальні схеми та змушує сучасну молодь переходити від жорсткої гендерної бінарності до андрогінної моделі ідентичності, де пріоритет функціональності, професіоналізму та громадянської відповідальності нівелює застарілі стереотипи про «чоловічі» та «жіночі» ролі. Екстремальні умови війни діють як прискорювач еволюції свідомості. Когнітивні схеми сприйняття статі стають менш жорсткими, більш ситуативними та орієнтованими на особистісні компетенції, а не на біологічну стать. Зазначається, що ґендерна ідентичність сучасної української молоді формується не в статичному середовищі, а в динамічному процесі адаптації до загроз. Це призводить до виникнення «андрогінної ідентичності», де особистість поєднує в собі і силу (маскулінність), і емпатію (фемінінність) залежно від ситуації, а не від статі. У розділі проаналізовано поняття гендерного стереотипу в класичній та сучасній психології. Визначено, що гендерний стереотип визначається як стандартизоване, спрощене та емоційно забарвлене уявлення про соматичні, психічні характеристики та поведінкові моделі чоловіків і жінок. Розглянуто поняття гендерного стереотипу у класичному підході (когнітивізм та психоаналіз) та сучасному підході (соціальний конструктивізм). Зазначено, що стереотип — це не те, що людина має, а те, що вона відтворює у взаємодії. У теорії інтерсекційності сучасні дослідники наголошують, що стереотип залежить не лише від статі, а й від віку, цивільного чи військового статусу. Виокремлено функції гендерних стереотипів у психології, до яких віднесено: когнітивну (спрощення та схематизація, захисну (збереження ідентичності та цінностей), адаптивну (соціалізація та орієнтація), регулятивну (контроль поведінки). Описано механізми формування гендерної ідентичності в юнацькому віці в умовах соціальної нестабільності, до яких відносяться статева типізація (соціальне научіння), гендерна ідентифікація, експериментування з ролями та вплив референтної групи. Досліджено вплив екстремальних умов (війни) на зміну когнітивних схем сприйняття статі. Зазначено, що в екстремальних умовах звичні соціальні структури руйнуються, що призводить до трансформації когнітивних схем — внутрішніх структур, які організовують інформацію про світ. У мирний час когнітивна схема статі спирається на зовнішні атрибути та ритуальну поведінку. В умовах війни схема стає прагматичною. Узагальнено, що до когнітивних схем у час війни відносять розмивання бінарних опозицій, феномен «вимушеної емансипації», ефект «героїзації» як фільтр сприйняття. У другому розділі розглянуто емпіричне дослідження трансформації гендерних стереотипів сучасної молоді в умовах війни. Застосовано описову статистику, якісні методи аналізу - контент-аналіз, обробка повідомлень у соцмережах та відповідей респондентів для пошуку ключових маркерів «героїчного» та «цивільного»; кейс-метод, аналіз реакцій молоді на конкретні дилеми. А також методи математико-статистичної обробки даних: t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз (Спірмена). Діагностичний інструментарій складався із опитувальника статевих ролей Сандри Бем (BSRI); методики «Діагностика реалізації гендерних стереотипів» (модифікована під умови війни); методики незавершених речень (проєктивна методика); методу кейс-стаді (Аналіз ситуацій). На матеріалі отриманих результатів спостерігаємо домінування андрогінності. За результатами методики С. Бем, у понад 57% респондентів виявлено андрогінний тип гендерної ідентичності. Це підтверджує, що в екстремальних умовах молодь відмовляється від жорсткої полярності «маскулінність–фемінінність» на користь універсальних адаптивних рис (поєднання сили та емпатії); спостерігаємо також злам стереотипу «слабкої статі». Проведений контент-аналіз та метод незавершених речень продемонстрували високий рівень соціального схвалення жінок-військовослужбовиць (72% позитивних асоціацій). Образ жінки змістився з об’єкта захисту («берегиня») до активного суб’єкта оборони («захисниця»). Виявлено кризу та трансформацію маскулінності. Отримано статистично значущу напругу в сприйнятті ролі чоловіка у тилу. Хоча більшість молоді визнає цивільні форми участі (волонтерство, економіка) рівноцінними, 15% залишкова стигматизація свідчить про збереження тиску патріархального еталону «чоловіка-воїна». Також виявлено вплив воєнного досвіду. Саме кореляційний аналіз Спірмена довів те, що чим тривалішим є безпосередній контакт молоді з реаліями війни, тим нижчим є рівень їхніх гендерних упереджень. Досвід спільної боротьби виступає головним деструктором традиційних установок. Результати дослідження підтверджують основну гіпотезу — війна прискорила перехід молоді до егалітарної моделі стосунків, де особистісні компетенції та внесок у спільну безпеку є важливішими за біологічну стать. Здійснено також аналіз сприйняття жінки-військової та чоловіка у тилу в контексті дихотомії схвалення та осуду. Констатовано, що трансформація гендерних стереотипів під час війни відбувається нерівномірно для обох статей, що створює специфічне поле соціальних очікувань. Досліджено вплив медіа та соцмереж на формування нових образів «героїчного» та «цивільного». Зазначено, що соцмережі під час війни перетворилися з розважального контенту на потужне джерело візуальної легітимізації нових ролей. У третьому розділі здійснено аналіз стратегій подолання деструктивних стереотипів та ролі психологічного супроводу. Підсумовано про необхідність системної психокорекції, пріоритету функціональності над гендером, мінімізацію соціальної стигматизації, підтримки нових сімейних моделей. Констатовано, що впровадження запропонованих рекомендацій дозволить перетворити ситуативний злам стереотипів, спричинений війною, на стійку цінність гендерної рівності, що є необхідною умовою для демократичного розвитку повоєнного українського суспільства. This thesis examines the characteristics of gender stereotypes among young people during wartime. Theoretical analysis shows that war acts as a powerful cognitive catalyst that breaks down rigid patriarchal patterns and compels today’s youth to shift from a strict gender binary to an androgynous model of identity, where the priority of functionality, professionalism, and civic responsibility overshadows outdated stereotypes about “male” and “female” roles. The extreme conditions of war act as an accelerator of the evolution of consciousness. Cognitive patterns of gender perception become less rigid, more situational, and oriented toward personal competencies rather than biological sex. It is noted that the gender identity of today’s Ukrainian youth is shaped not in a static environment, but through a dynamic process of adapting to threats. This leads to the emergence of “androgynous identity,” where the individual combines both strength (masculinity) and empathy (femininity) depending on the situation, rather than on gender. This section analyzes the concept of gender stereotypes in classical and contemporary psychology. It is determined that a gender stereotype is defined as a standardized, simplified, and emotionally charged perception of the physical, psychological characteristics, and behavioral patterns of men and women. The concept of gender stereotypes is examined in the classical approach (cognitivism and psychoanalysis) and the contemporary approach (social constructivism). It is noted that a stereotype is not something a person possesses, but rather what they reproduce in social interaction. In intersectionality theory, contemporary researchers emphasize that stereotypes depend not only on gender but also on age and civilian or military status. The functions of gender stereotypes in psychology are identified, including: cognitive (simplification and schematization), protective (preservation of identity and values), adaptive (socialization and orientation), and regulatory (behavioral control). The mechanisms of gender identity formation during adolescence in conditions of social instability are described, including gender typification (social learning), gender identification, role experimentation, and the influence of the reference group. The study examined the impact of extreme conditions (war) on changes in cognitive schemas of gender perception. It is noted that under extreme conditions, familiar social structures break down, leading to the transformation of cognitive schemas—the internal structures that organize information about the world. In peacetime, the cognitive schema of gender relies on external attributes and ritualized behavior. In wartime, the schema becomes pragmatic. It is summarized that cognitive schemas during wartime include the blurring of binary oppositions, the phenomenon of “forced emancipation,” and the “heroization” effect as a filter of perception. The second chapter examines an empirical study of the transformation of gender stereotypes among contemporary youth in wartime conditions. Descriptive statistics and qualitative methods of analysis were applied—content analysis, processing of social media posts and respondent answers to identify key markers of “heroic” and “civilian”; the case method; and analysis of young people’s reactions to specific dilemmas. Mathematical and statistical data analysis methods were also employed: Student’s t-test and Spearman’s correlation analysis. The diagnostic tools consisted of Sandra Bem’s Gender Role Inventory (BSRI); the “Diagnosis of Gender Stereotype Manifestation” technique (adapted for wartime conditions); the unfinished sentences technique (a projective technique); and the case study method (situation analysis). Based on the results obtained, we observe a predominance of androgyny. According to the results of S. Bem’s method, an androgynous type of gender identity was identified in over 57% of respondents. This confirms that in extreme conditions, young people reject the rigid “masculinity–femininity” polarity in favor of universal adaptive traits (a combination of strength and empathy); we also observe a breakdown of the “weaker sex” stereotype. Content analysis and the unfinished sentences method revealed a high level of social acceptance of female service members (72% positive associations). The image of women has shifted from an object of protection (“guardian”) to an active subject of defense (“defender”). A crisis and transformation of masculinity have been identified. A statistically significant tension was found in the perception of the man’s role in the rear. Although the majority of young people recognize civilian forms of participation (volunteering, the economy) as equal, the remaining 15% of stigmatization indicates the persistence of pressure from the patriarchal ideal of the “man-warrior.” The influence of wartime experience was also identified. Specifically, Spearman’s correlation analysis demonstrated that the longer young people’s direct exposure to the realities of war, the lower their level of gender bias. The experience of fighting together acts as the primary destroyer of traditional attitudes. The study’s results confirm the main hypothesis—war accelerated young people’s transition to an egalitarian model of relationships, where personal competencies and contributions to collective security are more important than biological sex. An analysis was also conducted of the perception of female soldiers and men in the rear in the context of the dichotomy of approval and disapproval. It was found that the transformation of gender stereotypes during the war occurs unevenly for both genders, creating a specific field of social expectations. The study examines the influence of the media and social networks on the formation of new images of the “heroic” and the “civilian.” It notes that during the war, social networks have evolved from a source of entertainment content into a powerful source of visual legitimization for new roles. The third chapter analyzes strategies for overcoming destructive stereotypes and the role of psychological support. It concludes that there is a need for systematic psychological correction, prioritizing functionality over gender, minimizing social stigmatization, and supporting new family models. It is noted that the implementation of the proposed recommendations will allow the situational breakdown of stereotypes caused by the war to be transformed into a lasting value of gender equality, which is a necessary condition for the democratic development of post-war Ukrainian society.