Особливості психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексний теоретичний та емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в сучасних нестабільних умовах. Узагальнено наукові підходи до розуміння феномену благополуччя, яке розглядається як багатовимірна інтегральна характеристика особистості, що поєднує в собі когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти. Доведено, що специфіка студентського віку та сучасні соціально-психологічні виклики вимагають постійної актуалізації внутрішніх ресурсів молодої людини для збереження її психічного здоров’я та успішної академічної адаптації. Емпірично встановлено, що у досліджуваної вибірки студентської молоді переважає середній рівень психологічного благополуччя. При цьому найбільш вираженим структурним компонентом є особистісне зростання, тоді як показники автономії та управління середовищем виявилися найменш сформованими і потребують подальшого розвитку. З’ясовано, що більшість здобувачів освіти володіє достатнім функціональним рівнем стресостійкості та схильна використовувати адаптивні стратегії емоційної регуляції, зокрема когнітивну переоцінку життєвих подій. За допомогою методів математичної статистики та кореляційного аналізу доведено наявність статистично значущих взаємозв’язків між психологічним благополуччям, особистісними рисами, рівнем життєстійкості та соціальною підтримкою. Виявлено, що наявність міцних соціальних зв’язків позитивно детермінує самоприйняття та оптимізм, тоді як високий рівень нейротизму відчутно знижує загальне відчуття контролю над обставинами. Узагальнено, що психологічна резильєнтність студентів забезпечується складною системною взаємодією індивідуально-типологічних характеристик та ресурсів соціального середовища університету. На основі отриманих результатів розроблено обґрунтовані практичні рекомендації для психологічних служб закладів вищої освіти, які безпосередньо спрямовані на підвищення рівня емоційної регуляції, зміцнення стресостійкості, підтримку соціальних зв’язків та формування стійкої позитивної самооцінки у здобувачів освіти. The qualification thesis provides a comprehensive theoretical and empirical analysis of the peculiarities of psychological well-being among higher education students in contemporary unstable conditions. Scientific approaches to understanding the phenomenon of well-being are synthesized, framing it as a multidimensional integral personality characteristic that combines cognitive, emotional, and behavioral components. It is demonstrated that the specific nature of student age, coupled with current socio-psychological challenges, necessitates the constant mobilization of an individual's internal resources to maintain mental health and ensure successful academic adaptation. Empirical findings indicate that a medium level of psychological well-being prevails among the studied sample of students. Notably, «personal growth» is the most prominent structural component, whereas indicators of «autonomy» and «environmental mastery» were found to be the least developed, requiring further enhancement. It was established that the majority of students possess a sufficient functional level of stress resistance and tend to employ adaptive emotional regulation strategies, specifically the cognitive reappraisal of life events. Using methods of mathematical statistics and correlation analysis, the study confirms the existence of statistically significant relationships between psychological well-being, personality traits, levels of hardiness (resilience), and social support. It was revealed that strong social bonds positively determine self-acceptance and optimism, while high levels of neuroticism significantly reduce the general sense of environmental mastery. In summary, student psychological resilience is ensured by a complex systemic interaction of individual-typological characteristics and the resources of the university’s social environment. Based on the results obtained, evidence-based practical recommendations have been developed for psychological services within higher education institutions. These recommendations are directly aimed at improving emotional regulation, strengthening stress resistance, bolstering social support, and fostering stable positive self-esteem among students.