Особливості професійної Я-концепції майбутніх психологів: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей професійної Я-концепції майбутніх психологів на етапі фахової підготовки. Узагальнено провідні наукові підходи до розуміння Я-концепції як багатовимірного динамічного утворення, що забезпечує професійну самототожність. Доведено, що становлення фахівця вимагає не лише академічних знань, але й глибокої рефлексії, оскільки особистість психолога є головним інструментом терапевтичного впливу. Емпірично досліджено специфіку та динаміку формування професійної самосвідомості на вибірці студентів-психологів із застосуванням комплексу валідних психодіагностичних методик. Встановлено, що процес розбудови професійної ідентичності здобувачів перебуває у стані інтенсивного розвитку, про що свідчить переважання середніх показників психологічного благополуччя та життєстійкості. З’ясовано, що у міжособистісній взаємодії майбутніх фахівців домінують дружній та альтруїстичний типи поведінки, а у сфері емоційної саморегуляції переважає адаптивна стратегія когнітивної переоцінки. За допомогою кореляційного аналізу емпірично доведено наявність статистично значущих позитивних взаємозв’язків між рівнем професійної ідентичності, психологічним благополуччям, життєстійкістю та здатністю до когнітивної переоцінки. Натомість виявлено, що стратегія емоційного пригнічення та підлеглий тип поведінки чинять деструктивний вплив на професійне самовизначення. Порівняльний аналіз підтвердив позитивну освітню динаміку: зі збільшенням курсу навчання закономірно зростають показники професійної зрілості та емоційної стабільності студентів. На основі отриманих результатів розроблено та науково обґрунтовано спеціалізований комплекс психологічних вправ, спрямований на гармонізацію Я-структури, розвиток рефлексивної компетентності, профілактику емоційного вигорання та запобігання деструктивному злиттю з клієнтом. Практичне значення роботи полягає у можливості імплементації запропонованої програми в освітній процес закладів вищої освіти для оптимізації професійної підготовки майбутніх психологів. This qualification paper presents a comprehensive theoretical and empirical study of the psychological features of the professional self-concept of future psychologists during their vocational training. The study synthesizes leading scientific approaches to understanding the self-concept as a multidimensional, dynamic construct that ensures professional self-identity. It is argued that becoming a professional requires not only academic knowledge but also deep reflection, as the psychologist’s personality serves as the primary tool of therapeutic influence. The specifics and dynamics of professional self-awareness formation were empirically investigated using a sample of psychology students and a battery of valid psychodiagnostic methods. It was established that the process of building professional identity among students is in a state of intensive development, as evidenced by the prevalence of average levels of psychological well-being and resilience. The findings indicate that friendly and altruistic behavior types dominate the interpersonal interactions of future specialists, while the adaptive strategy of cognitive reappraisal prevails in the field of emotional self-regulation. Through correlation analysis, the study empirically proves the existence of statistically significant positive relationships between the level of professional identity, psychological well-being, resilience, and the capacity for cognitive reappraisal. Conversely, it was found that the strategy of emotional suppression and a submissive behavior type exert a destructive influence on professional self-determination. Comparative analysis confirmed positive educational dynamics: as students progress through their years of study, indicators of professional maturity and emotional stability naturally increase. Based on the results obtained, a specialized set of psychological exercises was developed and scientifically substantiated. This program is aimed at harmonizing the self-structure, developing reflective competence, preventing emotional burnout, and avoiding destructive "merging" with the client. The practical significance of the work lies in the potential implementation of the proposed program into the educational process of higher education institutions to optimize the professional training of future psychologists.