Психологічні особливості соціального сприймання осіб з ампутаціями в українському суспільстві: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У роботі здійснено комплексний аналіз психологічних особливостей соціального сприймання осіб з ампутаціями в сучасному українському суспільстві. Теоретично обґрунтовано та емпірично верифіковано авторську модель «перцептивної лійки», яка описує процес формування соціальної установки через послідовну систему біологічного, соціокультурного та комунікативно-поведінкового фільтрів. Теоретичний аналіз виявив, що сприймання тілесності іншого детермінується внутрішньою схемою тіла суб’єкта, де нездатність прийняти власну вразливість трансформується в естетичну тривогу. Встановлено, що в українському контексті домінує героїчна модель сприймання, яка, попри позитивну конотацію, створює ризики ієрархізації травми та соціальної ізоляції. Емпіричне дослідження підтвердило успішну нормалізацію образу «залізного тіла» на рівні біологічного фільтра, проте виявило стійку емоційну ніяковість досліджуваних. Соціокультурна ідентифікація об’єктів характеризується амбівалентністю: надання статусу «незламного героя» парадоксально поєднується з патерналістськими установками, що позбавляють особу соціальної суб’єктності. Найбільш критичним виявився комунікативно-поведінковий фільтр, де низький рівень перцептивно-інтерактивної компетентності респондентів, зокрема дефіцит навичок взаємопізнання, блокує перехід до рівноправного партнерства. Зафіксовано «символічне прийняття», за якого висока декларативна повага в публічному просторі трансформується у виражену соціальну дистанцію в професійній та інтимно-особистісній сферах. Доведено, що подолання бар’єрів інклюзії потребує не лише візуальної нормалізації, а й цілеспрямованого підвищення комунікативної культури суспільства та деконструкції стереотипів щодо зниженої соціальної динаміки осіб з ампутаціями. The researchr provides a comprehensive analysis of the psychological features of the social perception of amputees in modern Ukrainian society. The author's model of the "perceptual funnel" is theoretically substantiated and empirically verified, which describes the process of forming a social attitude through a consistent system of biological, socio-cultural and communicative-behavioral filters. Theoretical analysis revealed that the perception of the corporeality of another is determined by the internal scheme of the subject's body, where the inability to accept one's own vulnerability is transformed into aesthetic anxiety. It was established that in the Ukrainian context the heroic model of perception dominates, which, despite the positive connotation, creates risks of hierarchization of trauma and social isolation. Empirical research confirmed the successful normalization of the image of the "iron body" at the level of the biological filter, but revealed persistent emotional awkwardness of the research subjects. The sociocultural identification of objects is characterized by ambivalence: granting the status of an “indomitable hero” is paradoxically combined with paternalistic attitudes that deprive a person of social subjectivity. The most critical was the communicative-behavioral filter, where the low level of perceptual-interactive competence of respondents, in particular the deficit of mutual recognition skills, blocks the transition to an equal partnership. “Symbolic acceptance” was recorded, in which high declarative respect in the public space is transformed into a pronounced social distance in the professional and intimate-personal spheres. It is proven that overcoming barriers to inclusion requires not only visual normalization, but also a purposeful increase in the communicative culture of society and the deconstruction of stereotypes regarding the reduced social dynamics of persons with amputees.