«Особливості прояву прокрастинації та її зв' язок із рівнем тривожності у студентів»: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей проявів прокрастинації та її зв’язку з рівнем тривожності у студентської молоді. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз проблеми прокрастинації та тривожності у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці. Розкрито сутність прокрастинації, її види та чинники прояву у студентському віці, а також охарактеризовано тривожність як багаторівневий феномен у її ситуативному й особистісному вимірах. У другому розділі розкриваються результати емпіричного дослідження, в якому взяли участь 64 особи студентського віку. Для обробки результатів були використані такі методики, як Шкала загальної прокрастинації К. Лея, шкали ситуативної та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера й Шкала загальної самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема. Обробка даних здійснювалася методами описової статистики та кореляційного аналізу з використанням коефіцієнта r-Пірсона. Встановлено, що у вибірці переважає високий рівень особистісної тривожності (90,6 %) та прокрастинації (56,2 %) за збереженого помірного й високого рівнів самоефективності. Виявлено прямий значущий зв’язок прокрастинації з особистісною та ситуативною тривожністю, а також обернений зв’язок самоефективності з прокрастинацією), ситуативною (і особистісною) тривожністю. The qualification work is devoted to the study of the features of the manifestations of procrastination and its relationship with the level of anxiety in student youth. The first section provides a theoretical analysis of the problem of procrastination and anxiety in domestic and foreign psychological science. The essence of procrastination, its types and factors of manifestation in student age are revealed, and anxiety is also characterized as a multilevel phenomenon in its situational and personal dimensions. The second section presents the results of an empirical study in which 64 people of student age participated. To process the results, the following methods were used: K. Ley's General Procrastination Scale, C. D. Spielberger's Situational and Personal Anxiety Scale, and R. Schwarzer and M. Jerusalem's General Self-Efficacy Scale. Data processing was carried out using descriptive statistics and correlation analysis using the Pearson r-coefficient. It was found that the sample was dominated by a high level of personal anxiety (90.6%) and procrastination (56.2%) with moderate and high levels of self-efficacy. A direct significant relationship between procrastination and personal and situational anxiety was found, as well as an inverse relationship between self-efficacy and procrastination), situational (and personal) anxiety.