Емоційна компетентність як фактор успішної адаптації студентів до взаємодії в академічній групі: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У роботі досліджено взаємозв'язок емоційної компетентності та адаптації студентів до взаємодії в академічній групі. Основна мета роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити роль емоційної компетентності як чинника успішної адаптації студентів до академічного середовища. Проаналізовано психологічну сутність емоційної компетентності, розкрито специфіку адаптації студентів до взаємодії в академічній групі, обґрунтовано провідну роль емоційної компетентності у адаптаційних процесах. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 40 студентів першого та другого курсів з використанням методики діагностики емоційного інтелекту Н. Холла, опитувальника особистісної адаптованості студентів А. Фурмана, методики діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі. Виявлено статистично високо значущий зв'язок між емоційним інтелектом та адаптованістю студентів. Встановлено, що емпатія, управління емоціями та самомотивація є найбільш значущими предикторами успішної адаптації. Розроблено практичні рекомендації щодо розвитку емоційної компетентності студентів для оптимізації їхньої адаптації до академічної групи. The thesis examines the relationship between emotional competence and students' adaptation to interaction in an academic group. The main purpose of the work is to theoretically substantiate and empirically investigate the role of emotional competence as a factor in the successful adaptation of students to the academic environment. The psychological essence of emotional competence is analyzed, the specifics of students' adaptation to interaction in an academic group are revealed, and the leading role of emotional competence in adaptation processes is substantiated. The empirical study was conducted on a sample of 40 first and second-year students using N. Hall's emotional intelligence diagnostic methodology, A. Furman's personal adaptability questionnaire for students, and T. Leary's interpersonal relations diagnostic methodology. A statistically highly significant relationship between emotional intelligence and student adaptability was revealed. It was established that empathy, emotion management, and self-motivation are the most significant predictors of successful adaptation. Practical recommendations for the development of students' emotional competence to optimize their adaptation to the academic group have been developed.