Криміналістична характеристика порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами: дисертація

Abstract

У дисертації вперше запропоновано нове вирішення наукового завдання, розв’язання якого має важливе теоретичне та прикладне значення для розвитку правничої науки та оптимізації правоохоронної діяльності і практики досудового розслідування, зміст якого полягає у формуванні концептуальних основ криміналістичної характеристики як одного з ключових елементів методики розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. У розділі 1 «Теоретичні основи формування криміналістичної характеристики порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» проаналізовано стан наукової розробки, окреслено методологію дослідження, визначено місце криміналістичної характеристики у структурі методики розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Звернуто увагу, що створення комплексної інформаційної моделі про кримінальне правопорушення дає системне уявлення уповноваженому суб’єкту процесуальної діяльності про ймовірну картину докримінальної, кримінальної та посткримінальної поведінки учасників, про типову локалізацію слідів, джерела доказів, потенційні ризики протидії розслідуванню тощо. Визначення структури криміналістичної характеристики виявилось доволі дискусійним питанням у зв’язку з відсутністю чітких алгоритмів її формування. У зв’язку з цим запропоновано визначення критеріїв для диференціації елементів криміналістичної характеристики: (1) впливовість/значущість елемента для розслідування; (2) попередній досвід, сукупність узагальнених даних повторюваних випадків; (3) безпосередній зв’язок елемента з діянням особи правопорушника та подією кримінального правопорушення. На підставі узагальнення напрацювань у науковій доктрині констатовано існування двох основних підходів до структурування криміналістичної характеристики порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами: (1) структурування зі стандартними елементами (класична модель), до яких переважно відносять типовий спосіб готування, вчинення, приховування; типовий предмет посягання; типові знаряддя та засоби; типова особа правопорушника; типова особа потерпілого; типові час, місце, обстановка; типові сліди; (2) структурування з альтернативними елементами (альтернативна модель), варіантами якої можуть бути конструкції: «водій ‒ транспортний засіб ‒ дорожня обстановка», «водій ‒ автомобіль ‒ дорога», «водій ‒ транспортний засіб ‒ дорога ‒ навколишнє середовище», «водій – автомобіль – дорога – довкілля» і т.д. Дисертантка дотримується класичного підходу. З метою формування якісної методології узагальнення даних для формування інформаційної моделі кримінального правопорушення обґрунтовано доцільність впровадження типології ознак: (1) стійкі (трендові) ознаки (частота повторюваності понад 70 %); (2) нестійкі (мінливі) ознаки (частота повторюваності 30-69 %); (3) мало виражені ознаки (частота повторюваності 10-29 %); (4) рідкісні ознаки (частота повторюваності до 1‒10 %); (5) унікальні ознаки (ознаки, які не повторюються, стосуються специфічних випадків до 1%). Сформульовано авторське визначення концепту «криміналістична характеристика кримінального правопорушення» як динамічної, структурованої системи, яка є результатом узагальнення аналітичних даних про кримінальне правопорушення, що дає змогу уповноваженим суб’єктам процесуальної діяльності здійснити моделювання ретроспективної події, докримінальної, кримінальної та посткримінальної поведінки учасників, локалізації слідів, прогнозувати тактичні ризики та планувати на цій основі збирання, дослідження, оцінку та використання доказів у кримінальному провадженні. У розділі 2 «Типові елементи криміналістичної характеристики порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» на підставі узагальнення наукових джерел, даних статистики, слідчої та судової практики систематизовано й охарактеризовано типові елементи криміналістичної характеристики: типові способи готування, вчинення кримінального правопорушення та протидії розслідуванню; типова обстановка; типовий правопорушник й типовий потерпілий; типова слідова картина. Констатовано, що modus operandi вказаної категорії кримінальних правопорушень охоплює (І) докримінальну, (ІІ) кримінальну та (ІІІ) посткримінальну поведінку суб’єкта ‒ особи, яка здійснює експлуатацію транспортного засобу. У посткримінальній поведінці диференційовано дві типові ситуації: (1) позитивна посткримінальна поведінка ‒ вживання заходів щодо сприяння розслідуванню кримінального правопорушення; (2) негативна посткримінальна поведінка ‒ вживання заходів щодо протидії розслідуванню кримінального правопорушення. Викладено аргументацію доцільності доповнення криміналістичної характеристики додатковим компонентом «типовий спосіб протидії розслідуванню» як альтернативу до субелемента «типовий спосіб приховування», зважаючи на значно ширший зміст поняття протидії розслідуванню та цінність узагальнених таких даних для організації ефективного досудового розслідування. Запропоновано трирівневу каскадну схему причинно-наслідкових зв’язків під час кримінальних ДТП: метапричини (те, що спровокувало порушення правил) → причини (спосіб дії, що є порушенням правил) → наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Обґрунтовано доцільність доповнення структури криміналістичної характеристики ще одним додатковим елементом «суміжні криміналістичні характеристики». Цей структурний елемент основної криміналістичної характеристики має презентувати узагальнені дані про ймовірність типових діянь, які можуть утворювати вторинні (похідні), окремі епізоди протиправної діяльності у кримінальному провадженні, які тісно пов’язані з первинним кримінальним правопорушенням. На цій підставі обґрунтовано доцільність диференціювати ординарні (прості) криміналістичні характеристики та інтегровані (складні) криміналістичні характеристики. Запропоновано авторський підхід до систематизації субелементів обстановки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України: (а) дорожньо-інфраструктурні фактори; (б) інженерно-транспортні фактори; (в) погодно-кліматичні фактори; (г) просторово-часові фактори. До чинників, які впливають на водія під час руху віднесено: (1) знання правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів; (2) досвід керування та експлуатації транспортних засобів; (3) навколишня обстановка; (4) фізичний та психоемоційний стан; (5) культура водія як учасника дорожнього руху. Підкреслено важливість обговорення проблематики використання мобільних засобів зв’язку та/або інших пристроїв такого типу під час руху транспортного засобу. Зважаючи на високий рівень ризиків і загроз, обумовлених зниженням концентрації уваги водія та зниженням якості оцінки ситуації про навколишню обстановку, швидкості обробки потоків аудіовізуальної та вербальної інформації, які одночасно надходять з різних джерел, рекомендовано запровадити на системному рівні роз’яснювальну роботу в рамках спеціальної поліцейської освітньої кампанії під умовною назвою: «Керуй авто, а не смартфоном!», «За кермо сідаєш ‒ всі гаджети ховаєш!». Доповнено додатковими критеріями існуючі концептуальні підходи до класифікацій значущих елементів та субелементів криміналістичної характеристики кримінального правопорушення, зокрема (1) класифікацію типових механізмів кримінальних ДТП, (2) класифікацію осіб правопорушників, (3) класифікацію осіб потерпілих, (4) класифікацію слідів. У такий спосіб забезпечено формування системного уявлення про варіативність слідчих ситуацій розслідування кримінальних ДТП. У розділі 3 «Значення криміналістичної характеристики для розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» викладено огляд можливостей використання даних криміналістичної характеристики при оцінці слідчої ситуації, плануванні та проведенні розслідування, збиранні доказів і доказуванні, а також визначено основні напрями використання даних криміналістичної характеристики для впровадження інноваційних систем та технологій у розслідування кримінальних ДТП. Доведено доцільність диференціації (1) інформаційно-аналітичного, (2) праксеологічного та (3) освітньо-наукового аспектів значення криміналістичної характеристики порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Відповідно до вказаної вище типології визначено основні завдання криміналістичної характеристики з урахуванням потенційно можливих напрямів її використання при оцінці слідчої ситуації, плануванні та проведення слідчих (розшукових) дій. Запропоновано доповнити перелік вибіркових компонентів освітньо-професійної програми «Право (поліцейські)» першого бакалаврського рівня вищої освіти додатковим вибірковим освітнім компонентом ‒ навчальною дисципліною «Криміналістичне забезпечення розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту». Встановлено, що для впровадження інновацій пріоритетними є дані криміналістичної характеристики про особливості обстановки події, місце, час; дані про типовий спосіб протидії розслідуванню; дані про типові сліди та їх локалізацію. Визначено й охарактеризовано ключові напрями трансферу новітніх технологій у сферу розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху: інструменти кримінального аналізу для впровадження проактивних моделей правоохоронної діяльності; інформаційні системи невибіркової відеореєстрації публічних місць, технології «комп’ютерного зору», біометрії та штучного інтелекту; 3D технології візуалізації даних, ідентифікації/групофікації транспортних засобів за трасологічними слідами, ситуаційної реконструкції події; геоінформаційні системи та технології, БПЛА; інформаційні системи і засоби операційної підтримки безпеки та функціонування транспортних засобів. Доведено, що існують тісні зв’язки між криміналістичною характеристикою та оптимізацією досудового розслідування. У структурі окремої методики розслідування саме криміналістична характеристика є інформативним джерелом даних про кримінальне правопорушення. Вона дає поштовх до розробки криміналістичних методів та засобів роботи зі доказовою інформацією, пристосування цифровізації та технологічного прогресу до потреб досудового розслідування. Саме на цій основі формуються удосконалені, ефективні алгоритми дій, які верифікуються часом і практикою з метою забезпечення якісного виконання завдань кримінального провадження. The dissertation proposes a new solution to a scientific problem of considerable theoretical and practical significance for the development of legal science and the optimization of law enforcement and pre-trial investigation practice. The essence of this problem lies in the formation of the conceptual foundations of the forensic characteristics as one of the key elements of the methodology of traffic accident investigations. In section 1 “Theoretical foundations of the formation of the criminal characteristics of violations of traffic safety rules or transport operation rules by persons driving vehicles” the state of scientific development is analyzed, the research methodology is outlined, and the place of forensic characteristics in the structure of traffic accident investigation is determined. It is noted that the creation of a comprehensive information model of a criminal offense provides the authorized subject of procedural activity with a systematic understanding of the probable picture of the pre-criminal, criminal and post-criminal behavior of individuals, the typical localization of traces, sources of evidence, potential risks of counteraction to the investigation, etc. Determining the structure of a forensic characteristic is a rather debatable issue due to the lack of clear algorithms for its formation. In this regard, the following criteria have been proposed for outlining the elements of a forensic characteristic: (1) the influence/significance of element for the investigation; (2) previous experience, a set of generalized data on repeated cases; (3) the direct connection of the element with the act of the offender and the event of the criminal offense. Based on the generalization of developments in scientific doctrine, it was stated that there are two main approaches to structuring the forensic characteristics of violations of traffic safety rules or transport operation rules by persons driving vehicles: (1) structuring with standard elements (classical model), which mainly include a typical method of preparation, commission, concealment; a typical object of the offense; typical tools and means; a typical person of the offender; a typical person of the victim; typical time, place, circumstances; typical traces; (2) structuring with alternative elements (alternative model), variants of which may be the following constructions: “driver ‒ vehicle ‒ road situation”, “driver ‒ car ‒ road”, “driver ‒ vehicle ‒ road ‒ environment”, “driver ‒ car ‒ road ‒ environment”, etc. The researcher adheres to the classical approach. In order to form a qualitative methodology for generalizing data for forming an information model of a criminal offense, the feasibility of implementing a typology of signs was substantiated: (1) stable (trend) signs (frequency in over 70% of cases); (2) unstable (variable) signs (frequency in 30-69% of cases); (3) slightly pronounced signs (frequency in 10-29% of cases); (4) rare signs (frequency in 1‒10% of cases); (5) unique signs (non-recurring signs associated with specific cases in up to 1% of cases). The author’s definition of the concept of “forensic characteristic of a criminal offense” is formulated as a dynamic, structured system, which is the result of generalization of analytical data on a criminal offense. It allows authorized subjects of procedural activity to model retrospective events, pre-criminal, criminal and post-criminal behavior of individuals, localization of traces, predict tactical risks and plan on this basis the collection, research, evaluation and use of evidence in criminal proceedings. In section 2 “Typical elements of the criminal characteristics of violations of traffic safety rules or transport operation rules by persons driving vehicles”, based on a generalization of scientific sources, statistical data, investigative and judicial practice, typical elements of the forensic characteristic are systematized and characterized: typical methods of preparation, commission of a criminal offense, and counteracting the investigation; typical circumstances; typical offender and typical victim; typical trace picture. It is stated that the modus operandi of the specified category of criminal offenses covers (I) pre-criminal, (II) criminal and (III) post-criminal behavior of the subject ‒ the person operating the vehicle. In post-criminal behavior, two typical situations are differentiated: (1) positive post-criminal behavior ‒ taking measures to facilitate the investigation of a criminal offense; (2) negative post-criminal behavior ‒ taking measures to counteract the investigation of a criminal offense. The argumentation of the need to supplement the forensic characteristic with an additional component “typical method of counteracting the investigation” as an alternative to the sub-element “typical method of concealment” is presented, taking into account the much broader meaning of the concept of counteracting the investigation and the value of such generalized data for organizing an effective pre-trial investigation. A three-level cascade scheme of cause-and-effect relationships during criminal road accidents is proposed: meta-causes (factor of provocation of violation of rules) → causes (actions that constitute a violation of rules) → consequences specified in Article 286 of the Criminal Code of Ukraine. The importance of supplementing the structure of the forensic characteristic with another additional element “adjacent forensic characteristics” is proven. This structural element of the main forensic characteristic should present generalized data on the probability of typical acts that can form secondary (derivative), separate episodes of illegal activity, which are closely related to the primary criminal offense. On this basis, the expediency of differentiating ordinary (simple) forensic characteristics and integrated (complex) forensic characteristics is substantiated. The author’s approach to systematizing the sub-elements of the situation of a criminal offense, provided for in Article 286 of the Criminal Code of Ukraine, is proposed: (a) road and infrastructure factors; (b) engineering and transport factors; (c) weather and climate factors; (d) spatial and temporal factors. The factors that influence the driver include: (1) knowledge of the rules of the road and operation of vehicles; (2) experience in driving and operating vehicles; (3) the surrounding environment; (4) physical and psycho-emotional state; (5) the culture of the driver. Particular attention is paid to the use of mobile communication devices while driving. It is recommended to introduce systematic explanatory work within the framework of a special police educational campaign under the proposed title: “Drive a car, not a smartphone!”, “Behind the wheel ‒ gadgets conceal!” due to the high level of risks and threats caused by a decrease in the driver’s concentration, a decrease in the quality of assessing the surrounding situation, and a decrease in the speed of processing of audiovisual and verbal information streams that simultaneously come from different sources. The doctrinal approaches to the classification of significant elements and sub-elements of the forensic characteristics are supplemented with additional criteria. They concern (1) the classification of typical mechanisms of criminal road accidents, (2) the classification of offenders, (3) the classification of victims, (4) the classification of traces. In this way, the formation of a systematic understanding of the variability of investigative situations in the investigation of criminal road accidents is ensured. Chapter 3 “The significance of the criminal characteristics of violations of traffic safety rules or transport operation rules by persons driving vehicles” presents an overview of the possibilities of using forensic characteristics data in assessing the investigative situation, planning and conducting an investigation, evidence collection and proving process, and also identifies the main innovative technologies in the investigation of criminal road accidents. The usefulness of differentiating (1) information and analytical, (2) praxeological and (3) educational and scientific aspects of the significance of forensic characteristics of violations of traffic safety rules or transport operation rules by persons driving vehicles is proven. In accordance with this typology, the main tasks of forensic characteristics are identified, taking into account the potentially possible directions of their use in assessing the investigative situation, planning investigative (search) actions and conducting a traffic accident investigation. It is proposed to supplement the list of elective components of the educational and professional program “Law (Police)” of the first bachelor’s level of higher education with an additional elective component ‒ “Forensic support for the traffic accident investigation”. It was established that the following forensic characteristics data have priority for the implementation of innovations: data on the circumstances of the criminal circumstances of the criminal offenseoffense; data on a typical method of countering the investigation; data on typical traces and their localization. The key areas of implementation of new technologies in the field of traffic accident investigation have been identified and characterized: criminal analysis tools for the implementation of proactive models of law enforcement activity; video recording information systems of public places, computer vision technologies, biometrics and artificial intelligence; 3D data visualization technologies, identification/classification of vehicles by traces, situational reconstruction of the event; geo-information systems and technologies, UAVs; information systems and means of operational support for the safety and functioning of vehicles. It has been proven that there are close links between forensic characteristics and optimization of the pre-trial investigation. In the structure of a separate investigation methodology, forensic characteristics are the main informative source of data about a criminal offense. They give impetus to the development of optimal forensic methods and tools for working with evidentiary information, the adaptation of digitalization and technological progress to the needs of pre-trial investigation. This is the basis for improving effective algorithms tested by practice to ensure high-quality criminal proceedings. It is proposed to amend the legislation.