Управління кризовими ситуаціями на підприємстві: дисертація

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукового завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці методичних підходів для удосконалення управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах. У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, окреслено особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію результатів дослідження і публікації. У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах» обґрунтовано, що управління являє собою цілеспрямовану діяльність, в процесі якої відбувається визначений в якісних та кількісних параметрах вплив на певний об’єкт, з метою досягнення попередньо поставлених результатів та цілей діяльності. Сформовано сучасний підхід до визначення основних безпекових аспектів поняття управління підприємством, який ґрунтується на поглибленому розумінні, узагальненні, критичному аналізі та уточненні змісту категорій «управління», «управління підприємством», «безпека» та основних концепцій менеджменту. Запропоновано авторське бачення поняття «управління» як науково обґрунтованого, узгодженого та систематичного впливу на функціональну та структурну складову, з метою формування оптимального робочого середовища, досягнення поставлених цілей та мети, а також захисту діяльності підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх впливів, ризиків, загроз та кризових ситуацій. Обґрунтовано, що кризові явища супроводжували людство протягом всього його еволюційного розвитку, ускладнюючись та посилюючись еквівалентно розвитку економічних та людських відносин. З огляду на значну актуальність та поширеність розвитку кризових ситуацій в структурі соціально-економічних систем, важливим сьогодні є детальне дослідження та розуміння сутності формування управління кризовими ситуаціями. Сформовано понятійно-термінологічний базис управління кризовими ситуаціями, що передбачає систематизацію, логічне поєднання та уточнення ключових категорій «криза», «кризова ситуація». Доведено, що управління кризовими ситуаціями на підприємстві – це сукупність заходів аналізу, моніторингу та елімінації негативного впливу кризових явищ та наслідків, що мають на меті дестабілізувати усі елементи соціально-економічної системи. Такого роду управління повинно містити такі складові: проактивність та превентивність; інтеграція безпеки як ключовий елемент; адаптивність і гнучкість; результативність. Сформовано концептуальні засади системи управління кризовими ситуаціями на підприємстві, в основу яких закладено розпізнавання кризових ситуацій, формування відповідної антикризової політики та стратегії, проєктування безпосередньо самої системи та реалізацію управлінських рішень. Це створює методологічний базис для підвищення адаптивності, економічної безпеки та стійкості підприємства до нелінійних збурень зовнішнього і внутрішнього середовищ одночасно. У другому розділі «Аналітична основа управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах» обґрунтовано динаміку основних змін у діяльності та функціонуванні сучасних підприємств як підґрунтя для прийняття антикризових управлінських рішень. Доведено, що найбільший шок сільськогосподарські підприємства відчули з початком повномасштабного збройного вторгнення в лютому 2022 року. Російська агресія паралізувала основні експортні маршрути. У результаті поглибленого аналізу було сформовано авторське бачення моделі траєкторії змін, що загрожують безпековій діяльності сільськогосподарських підприємств України. Визначено безпековий контур на ринку сільськогосподарської продукції України за останні роки із урахуванням як подій до повномасштабного збройного вторгнення, так і після. Використання інтегрального показника дозволило запропонувати науково‑практичний підхід до оцінювання ефективності системи управління кризовими ситуаціями на підприємствах України в сучасних умовах. Метод ґрунтується на синтезі та синергії чотирьох ключових складових (економіко-фінансової, інформаційної, кадрової, технічної) з їх структуризацією у вигляді системи взаємопов’язаних якісно-кількісних індикаторів, нормованих за гранично допустимими, цільовими та адаптивними діапазонами. Запропонований підхід забезпечує побудову інтегрального індексу прийнятності поточної системи реагування на кризову ситуацію. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання впливу трансформацій в кон’юнктурі ринку української продукції на утворення кризових ситуацій для підприємств. Використання методів найменших квадратів і матриці можливих сценаріїв застосування антикризових дій дозволяє своєчасно ідентифікувати негативний вплив загроз та коригувати внутрішні процеси управління. За результатами проведеного оцінювання визначено, що існують конкретні сигнали про потенційно швидке формування дисбалансів у разі різких змін у зовнішньому середовищі, особливо під час воєнного стану та активних бойових дій. Здійснено прогнозування, яке є базисом для запровадження сценарних заходів, спрямованих на збереження власного безпекового потенціалу сільськогосподарських підприємств. У третьому розділі «Методичні підходи до управління кризовими ситуаціями на підприємстві в сучасних умовах» обґрунтовано, що за останні роки національна економіка зазнає серйозних випробувань, включаючи зростання інфляції, слабкість національної валюти порівняно з іноземними, падіння купівельної спроможності громадян та збільшення еміграції працівників, що спричинено повномасштабним вторгненням російської федерації та іншими чинниками, які створюють дуже нестабільне середовище для українських підприємств. Отже, будь-яке підприємство протягом свого існування стикається з різноманітними ризиками та загрозами, які так чи інакше можуть спричинити кризову ситуацію. Запропоновано технологію протидії чинникам, що уможливлюють утворення кризової ситуації на підприємстві в системі прийняття управлінських рішень. Технологія передбачає встановлення системної взаємозалежності між ідентифікованими чинниками та їх парним і багатовимірним порівнянням для впорядкування за мірою інтегральної вагомості. Результатом є оптимізація структури превентивних і реактивних дій, усунення дублювання інструментів, концентрація управлінської уваги на вузлових причинах ескалації та підвищення ефективності використання ресурсів у протидії потенційним кризовим проявам. Обґрунтовано, що саме обліково-аналітичне забезпечення відіграє ключову роль у діяльності суб'єктів системи управління кризовими ситуаціями на сучасному підприємстві, оскільки воно формує основу для прийняття обґрунтованих управлінських антикризових рішень в умовах нестабільності та невизначеності. Обліково-аналітичне забезпечення дає можливість збирати, обробляти та аналізувати велику кількість даних про внутрішній стан підприємства, що є критично важливим у кризових ситуаціях. У результаті, розроблено модель формування і застосування обліково-аналітичного забезпечення в контексті удосконалення управління кризовими ситуаціями на підприємстві. В її основу покладено поєднання трьох підсистем (облікової, аналітичної, контролінгу). Сформована модель передбачає перевірку та обробку даних, інструментарій для проведення аналізу та аудиту, положення та інструкції, процедуру надання інформації із врахуванням можливості регламентувати безпековість. Запропоновано механізм ідентифікації слабких сигналів у системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві, який поєднує в собі задоволення інтересів як суб’єктів управління кризовими ситуаціями, так і суб’єктів забезпечення економічної безпеки, формуючи їхню процедурну та інформаційну взаємоузгодженість у процесі раннього виявлення нових слабких сигналів. Реалізація розробленого механізму ідентифікації слабких сигналів у системі управління кризовими ситуаціями на підприємстві створює цілісне превентивне середовище, що скорочує латентний період між зародженням відхилення і початком управлінського втручання, мінімізує імовірність ескалації локальних збурень у повноцінну кризу, підвищує адаптивність та підсилює інтеграцію безпекових і антикризових процесів у стратегічному та оперативному циклах управління підприємством. The dissertation is devoted to solving a scientific task consisting in the theoretical substantiation and development of methodological approaches for improving the management of crisis situations at an enterprise under contemporary conditions. The Introduction substantiates the relevance of the dissertation, formulates the aim, objectives, subject, object and research methods, presents the scientific novelty and practical significance of the obtained results, delineates the personal contribution of the applicant, and provides data on the approbation of the research results and publications. In the first chapter «Theoretical and methodological principles of management of crisis situations at the enterprise in modern conditions» it is substantiated that management is a purposeful activity, in the process of which there is an impact on a certain object, determined in qualitative and quantitative parameters, in order to achieve previously set results and goals of activity. A modern approach to determining the main security aspects of the concept of management at the enterprise has been formed, which is based on an in-depth understanding, generalization, critical analysis and clarification of the content of the categories «management», «management at the enterprise», «safety» and basic management concepts. The author’s vision interprets the concept of «management of crisis situations» at as a scientifically based, coordinated and systematic impact on the functional and structural component, in order to form an optimal working environment, achieve the set goals and objectives, as well as protect the enterprise’s activities from negative external and internal influences, risks, threats and crisis situations. It is substantiated that crisis phenomena have accompanied humanity throughout its evolutionary development, becoming more complex and intensifying equivalent to the development of economic and human relations. Given the significant relevance and prevalence of the development of crisis situations in the structure of socio-economic systems, an important issue today is a detailed study and understanding of the essence of the formation of management of crisis situations. A conceptual and terminological basis for management of crisis situations has been formed, which provides for the systematization, logical combination and clarification of the key categories of «crisis», «crisis situation». It is proven that crisis management at an enterprise is a set of measures for analyzing, monitoring and eliminating the negative impact of crisis phenomena and consequences aimed at destabilizing all elements of the socio-economic system. This type of management should include such components as: proactivity and prevention; integration of security as a key element; adaptability and flexibility; effectiveness. Conceptual principles of the management of crisis situations system at the enterprise have been formed, which are based on the recognition of crisis situations, the formation of an appropriate anti-crisis policy and strategy, the design of the system itself and the implementation of management decisions. Thus, this creates a methodological basis for increasing the adaptability, economic security and resilience of the enterprise to nonlinear disturbances of the external and internal environments simultaneously. The second chapter, «Analytical basis for management of crisis situations at an enterprise in modern conditions,» substantiates the dynamics of the main changes in the activities and functioning of modern enterprises as a basis for making anti-crisis management decisions. It is proven that agricultural enterprises experienced the greatest shock with the beginning of the full-scale armed invasion in February 2022. Russian aggression paralyzed the main export routes. As a result of an in-depth analysis, the author’s vision of a model of the trajectory of changes that threaten the security activities of agricultural enterprises in Ukraine was formed. The security contour in the agricultural market of Ukraine in recent years was determined, taking into account both events before and after the full-scale armed invasion. Thanks to the integral indicator, a scientific and practical approach was proposed to assessing the effectiveness of the management of crisis situations system at Ukrainian enterprises in modern conditions. The method is based on the synthesis and synergy of four key components (economic and financial, information, personnel, technical) with their structuring in the form of a system of interconnected qualitative and quantitative indicators, normalized by maximum permissible, target and adaptive ranges. The proposed approach provides for the construction of an integral index of acceptability of the current system of response to a crisis situation. A comprehensive approach to assessing the impact of transformations in the Ukrainian product market on the formation of crisis situations for enterprises is proposed. Using the least squares method and a matrix of possible scenarios for the application of anti-crisis actions, it is possible to timely identify the negative impact of threats and adjust internal management processes. It was determined, based on the results of the assessment, that there are specific signals about the potentially rapid formation of imbalances in the event of sharp changes in the external environment, especially during martial law and active hostilities. Forecasting was carried out, which is the basis for the implementation of scenario measures aimed at preserving the own security potential of agricultural enterprises. The third chapter, «Methodological approaches to management of crisis situations at an enterprise in modern conditions», substantiates that in recent years the national economy has been experiencing serious challenges, including rising inflation, the weakness of the national currency compared to foreign currencies, a decline in the purchasing power of citizens, and an increase in the emigration of workers, which is caused by the full-scale invasion of the Russian Federation and other factors, creating a very unstable environment for Ukrainian enterprises. Therefore, any enterprise during its existence faces various risks and threats that can one way or another cause a crisis situation. A technology for counteracting factors that enable the formation of a crisis situation at an enterprise in the management decision-making system is proposed, which involves establishing a systemic interdependence between the identified factors and their pairwise and multidimensional comparison for ordering by the measure of integral importance. The result is the optimization of the structure of preventive and reactive actions, the elimination of duplication of tools, the concentration of managerial attention on the key causes of escalation and the increase in the efficiency of resource use in countering potential crisis manifestations. It is substantiated that it is accounting and analytical support that plays a key role in the activities of the subjects of the management of crisis situations system at a modern enterprise, since it forms the basis for making sound management anti-crisis decisions in conditions of instability and uncertainty. Therefore, accounting and analytical support makes it possible to collect, process and analyze a large amount of data on the internal state of the enterprise, which is critically important in crisis situations. As a result, a model of the formation and application of accounting and analytical support in the context of improving management of crisis situations at the enterprise has been developed. It is based on a combination of three subsystems (accounting, analytical, controlling). The developed model embodies data verification and processing, tools for analysis and audit, regulations and instructions, the procedure for providing information, taking into account the possibility of regulating security. A mechanism for identifying weak signals in the management of crisis situations system at the enterprise is proposed, which combines the satisfaction of the interests of both anti-crisis management subjects and economic security subjects, ensuring their procedural and informational coherence in the process of early detection of new weak signals. The implementation of the developed mechanism for identifying weak signals in the management of crisis situations system at the enterprise creates a holistic preventive environment that reduces the latent period between the onset of a deviation and the beginning of management intervention, minimizes the likelihood of escalation of local disturbances into a full-fledged crisis, increases adaptability and strengthens the integration of security and anti-crisis processes in the strategic and operational cycles of enterprise management.