Відповідальність за посягання на життя та здоров’я працівника правоохоронного органу за кримінальним правом України: дисертація

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу кримінально-правової відповідальності за посягання на життя та здоров’я працівників правоохоронних органів в Україні. Актуальність теми зумовлена підвищенням рівня суспільної конфліктності, зростанням випадків насильства щодо працівників правоохоронних органів, а також трансформацією безпекових функцій держави в умовах збройної агресії, що обумовлює необхідність удосконалення кримінально-правового механізму їх захисту. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та вдосконалення кримінально-правових засад відповідальності за посягання на життя та здоров’я працівників правоохоронних органів. Для досягнення цієї мети здійснено комплексний і системний аналіз кримінально-правових норм, що регламентують відповідальність за зазначені діяння в Україні. Об’єктом дослідження є кримінально-правові відносини у сфері охорони життя та здоров’я працівників правоохоронних органів, а предметом – норми кримінального законодавства та практика їх застосування у випадках посягання на життя і здоров’я працівників правоохоронних органів. Методологічну основу становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема системний, формально-логічний, порівняльно-правовий та історикоправовий підходи. У вступній частині роботи визначено актуальність теми, сформульовано мету, завдання та методологію роботи, окреслено наукову новизну. В першому розділі здійснено системний аналіз стану наукового розгляду проблем кримінально-правової охорони життя та здоров’я працівників правоохоронних органів з метою виявлення та узагальнення дискусійних питань, щодо яких у науковій спільноті відзначається неоднозначність трактувань і варіативність думок, також окреслено коло питань, які досі залишаються недослідженими в науковому просторі. Визначено рівні опрацювання проблематики кримінальних правопорушень проти працівників правоохоронних органів. Проаналізовано науково-термінологічний апарат («опір», «насильство», «втручання у діяльність», «працівник правоохоронного органу») та історичний розвиток кримінальної відповідальності за посягання на життя і здоров’я працівників правоохоронних органів в Україні. Висвітлено еволюцію підходів до кримінально-правової охорони службової діяльності та безпеки працівників правоохоронних органів від моменту закріплення відповідальності до сьогодення, що підкреслило послідовність історичного розвитку та системність кримінально-правової відповідальності. Здійснено порівняльний аналіз кримінально-правової охорони працівників правоохоронних органів у зарубіжних державах, який засвідчив спільну у їх регулюванні подібність принципів охорони, проте виявив специфічні відмінності у деталізації складів злочинів, підходах до кваліфікації та застосування відповідальності. У другому розділі здійснено цілісний аналіз складів кримінальних правопорушень, що передбачають відповідальність за посягання на життя, здоров’я, свободу і недоторканність працівників правоохоронних органів та пов’язаних із ними осіб, зокрема за погрозу, насильство та інші посягання у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Проаналізовано об’єкт кримінально-правової охорони, об’єктивну та суб’єктивну сторони, а також суб’єкта правопорушення. Деталізовано судову практику у розрізі розуміння терміна «працівник правоохоронного органу». Уточнено зміст погрози, форми спричинення шкоди здоров’ю та кваліфікуючі ознаки умислу на позбавлення життя працівника правоохоронного органу. Визначено роль мотиву і мети як конструктивних елементів складу злочину. Окреслено загальні вимоги до суб’єкта кримінального правопорушення. За результатами дослідження виявлено колізії та прогалини законодавства, а також суперечності у правозастосовній практиці. У третьому розділі обґрунтовано необхідність удосконалення кримінально-правової відповідальності за посягання на життя та здоров’я працівників правоохоронних органів шляхом перегляду законодавчих конструкцій та підвищення якості правозастосування. Встановлено наявність дублювання, санкційних диспропорцій та термінологічної невизначеності, що знижує системність і внутрішню узгодженість кримінального закону. Обґрунтовано необхідність уніфікації складів кримінальних правопорушень, гармонізації санкцій відповідно до принципу пропорційності, уточнення статусу спеціального потерпілого та врахування концепції глобального реформування Особливої частини КК України. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням відповідальності за посягання на життя та здоров’я працівників правоохоронних органів, у якому системно проаналізовано відповідні склади кримінальних правопорушень та запропоновано теоретично обґрунтовані напрями вдосконалення їх правового регулювання. Уперше обґрунтовано доцільність перегляду підходів до кримінально-правової охорони спеціальних потерпілих шляхом уніфікації складів кримінальних правопорушень, а саме виключення спеціальних норм, і, як наслідок, доведено необхідність доповнення низки норм КК України кваліфікуючими ознаками, пов’язаними з виконанням службових обов’язків; також запропоновано зміни до окремих норм щодо відповідальності за погрозу насильством та застосування довічного позбавлення волі на стадіях незакінченого злочину. Удосконалено підходи до визначення поняття «працівник правоохоронного органу», систематизації складів кримінальних правопорушень і їх розмежування. Вперше досліджено проблему непропорційності санкцій за вчинення кримінальних правопорушень, які передбачені спеціальними складами, обґрунтовано необхідність перегляду санкційної політики у КК України. Окреслено та запропоновано варіанти вирішення проблеми криміналізації погрози вбивством. Надано подальшого розвитку положенням щодо кваліфікації правопорушень, ролі мотиву та мети у структурі складу злочину, а також підходам до вдосконалення кримінальноправової політики. Узагальнення результатів дослідження дає підстави стверджувати, що кримінально-правовий захист працівників правоохоронних органів має розглядатися як необхідний елемент забезпечення публічної безпеки та належного функціонування держави, а не як привілейована охорона окремої професійної групи. Правильна правова реакція держави на посягання на життя і здоров’я працівників правоохоронних органів є неодмінною умовою стабільності правозастосування, довіри суспільства до органів правопорядку та забезпечення дієздатності держави у сфері протидії злочинності. This dissertation research is devoted to a comprehensive analysis of criminal liability for attacks on the life and health of law enforcement officers in Ukraine. The relevance of the topic stems from the rise in social conflict, the increase in incidents of violence against law enforcement officers, and the transformation of the state’s security functions in the context of armed aggression, which necessitates the improvement of the criminal law mechanism for their protection. The purpose of the study is to provide a theoretical justification for and to refine the criminal law framework governing liability for infringements on the life and health of law enforcement officers. To achieve this objective, a comprehensive and systematic analysis has been carried out of the criminal law provisions governing liability for such acts in Ukraine. The object of the study is the criminal law relations in the field of protection of the life and health of law enforcement officers, and the subject is the provisions of criminal legislation and the practice of their application in cases of infringement on the life and health of law enforcement officers. The methodological basis consists of general scientific and specialised legal methods of inquiry, in particular systemic, formal-logical, comparative-legal, and historical-legal approaches. The introduction to this study establishes the relevance of the topic, sets out the aim, objectives, and methodology of the study, and outlines its scientific novelty. The first chapter presents a systematic analysis of the state of academic research into the criminal law protection of the life and health of law enforcement officers, with the aim of identifying and summarising contentious issues on which the academic community notes ambiguous interpretations and diversity of opinions, as well as outlining a range of issues that remain unexplored in the academic sphere. The levels of research into the issues of criminal offenses against law enforcement officers have been identified. The scientific and terminological framework («resistance», «violence», «interference with activities», «law enforcement officer») and the historical development of criminal liability for infringements on the life and health of law enforcement officers in Ukraine have been analysed. The evolution of approaches to the criminal law protection of the official duties and safety of law enforcement officers from the moment of establishing liability to the present day is examined, emphasizing the consistency of historical development and the systemic nature of criminal law liability. A comparative analysis of the criminal law protection of law enforcement officers in foreign countries has been carried out, which revealed a common similarity in the principles of protection in their regulation, yet identified specific differences in the detail of the elements of offences, approaches to classification and the application of liability. The second chapter provides a comprehensive analysis of the elements of criminal offenses involving liability for infringements on the life, health, freedom, and physical integrity of law enforcement officers and persons associated with them, in particular for threats, violence, and other infringements in connection with the performance of official duties. The subject matter of protection under criminal law, the objective and subjective aspects, and the perpetrator of the offence have been analysed. Judicial practice has been examined in detail with regard to the interpretation of the term «law enforcement officer». The content of the threat, the forms of causing harm to health, and qualifying features of intent to take the life of a law enforcement officer are clarified. The role of motive and purpose as constituent elements of the offence is defined. General requirements for the perpetrator of a criminal offense are outlined. The research has identified conflicts and gaps in the legislation, as well as inconsistencies in law enforcement practice. The third chapter substantiates the necessity of improving criminal liability for infringement on the life and health of law enforcement officers by revising legislative constructs and enhancing the quality of law enforcement. The existence of duplication, disproportionate sanctions and terminological ambiguity has been established, which undermines the systematic nature and internal consistency of criminal law. The need to unify the elements of criminal offences, harmonise sanctions in accordance with the principle of proportionality, clarify the status of a special victim, and take into account the concept of comprehensive reform of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine is substantiated. The scientific novelty of the findings lies in the fact that this dissertation is the first comprehensive study in Ukraine on liability for infringements on the life and health of law enforcement officers, in which the relevant elements of criminal offenses have been systematically analysed and theoretically sound directions for improving their legal regulation have been proposed. For the first time, the expediency of revising approaches to the criminal law protection of special victims has been substantiated through the unification of the elements of criminal offenses, namely the exclusion of special provisions; consequently, the necessity of supplementing a number of provisions of the Criminal Code of Ukraine with qualifying features related to the performance of official duties has been demonstrated. Amendments have also been proposed to certain provisions concerning liability for threats of violence and the application of life imprisonment at the stages of an attempted offence. Approaches to defining the concept of a «law enforcement officer», systematising the elements of criminal offenses and distinguishing between them have been refined. For the first time, the problem of disproportionate nature of sanctions for criminal offenses provided for by specific provisions has been examined, and the need to review the sanctions policy in the Criminal Code of Ukraine has been substantiated. Options for resolving the problem of the criminalisation of death threats have been outlined and proposed. Further development has been provided regarding the classification of offenses, the role of motive and intent in the structure of the offence, as well as approaches to improving criminal law policy. A summary of the study’s findings suggests that criminal law protection for law enforcement officers should be regarded as an essential element in ensuring public safety and the proper functioning of the State, rather than as privileged protection for a specific professional group. An appropriate legal response of the State to infringements on the life and health of law enforcement officers is an indispensable condition for the stability of law enforcement, public trust in law enforcement agencies, and the State’s ability to combat crime.