Звернення стягнення на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні: дисертація

Abstract

есів обох сторін виконавчого провадження. Розглянуто стан теоретичного дослідження звернення стягнення на грошові кошти боржника, що дало можливість виокремити дискусійні питання (чому саме законодавцем визначено право боржників здійснювати видаткові операції у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно; які виконавчі дії гуманно застосовувати до боржників-військовослужбовців; чому виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню в період дії режиму воєнного стану, окрім тих, які вже перебувають на виконанні та на підставі яких виконавче провадження відкрите ще до повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави, тощо), а також ті, що залишаються невирішеними або досліджені та описані поверхнево. Здійснено огляд історичних джерел, у яких регламентувалося походження грошей. Встановлено, що впродовж століть люди використовували замість сучасних грошей різні товари, такі як хутро, зерно, худоба тощо, згодом почали використовувати метали, в тому числі дорогоцінні, як от золото чи срібло. Запропоновано власне розуміння поняття «звернення стягнення на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні» (це дії приватного чи державного виконавця, які вчиняються в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа про стягнення коштів, - спрямовані на примусове списання грошових коштів боржника для задоволення законних вимог стягувача). Виокремлено основні ознаки звернення стягнення на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні, серед яких: дія виконавця, примусовий характер, юридична підстава, суб’єктний склад, об’єкт стягнення та процесуальна форма. Визначено процедуру списання «депозитних коштів», які належать боржнику у виконавчому провадженні. Встановлено, що виконавець не може в будь-який момент списати кошти, які містяться на депозитному рахунку боржника, а лише в день завершення депозитного договору. Запропоновано внести зміни до «загальних правил укладення депозиту» та дозволити виконавцям списувати депозитні кошти боржника в будь-який момент, не чекаючи на день, коли закінчиться строк такого депозиту. Вивчено процедуру проникнення виконавцем до банківських сейфів, де боржник може зберігати дорогоцінні метали, цінні папери, готівкові кошти тощо. Констатовано, що з метою проникнення виконавцем до індивідуального банківського сейфу боржника слід звернутися із поданням до суду про надання такого дозволу. В контексті цього висунуто пропозицію щодо надання дозволу на безперешкодне примусове проникнення до банківської скриньки боржника, спростивши вимоги виконавцям. Проаналізовано законодавчі зміни на період дії режиму воєнного стану в Україні. З’ясовано, що встановлений законодавством розмір для здійснення боржниками – фізичними особами видаткових операцій щомісячно не відповідає бюджетному законодавству, адже немає жодної прив’язки ні до прожиткового мінімуму, ні до розміру мінімальної заробітної плати, яку людина фактично отримує. Виявлено, що після набрання чинності Законом № 2102-IX на період дії режиму воєнного стану не можна звертати стягнення на пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Для вирішення зазначеної проблематики, висловлено пропозицію про повернення попереднього правового регулювання звернення стягнення на пенсію, стипендію та інші доходи боржника, надаючи можливість і в період дії режиму воєнного стану звертати стягнення на такі види доходів і встановленому законодавством розмірі. В роботі обґрунтовується необхідність диференційованого підходу до застосування заходів примусового виконання рішень на період дії режиму воєнного стану в залежності від правового статусу сторін виконавчого провадження та категорії стягнення як такої. Пропонується встановити, що у виконавчих провадженнях, у яких боржником є військовослужбовець, арешт коштів застосовується лише там, де стягувачами є фізичні особи або коли має місце стягнення коштів, що пов’язано з відшкодуванням шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Аргументовано також, що у всіх відмінних випадках (у виконавчих провадженнях, у яких стягувачами не є фізичні особи, або у яких категорія стягнення не належить до стягнення коштів, що пов’язано з відшкодуванням шкоди, завданої кримінальним правопорушенням) виконавцям необхідно обмежуватися лише зверненням стягнення на дохід боржника – військовослужбовця, не реалізовуючи будьяке належне останньому майно. Висвітлено необхідність запровадження спеціальних захищених банківських рахунків військовослужбовцям, на які зараховуватиметься грошове забезпечення, в тому числі бойові виплати, премії, грошові допомоги і т.д. із військових частин. Запровадження цього механізму дозволить усунути суттєві прогалини та не дозволить накласти арешт на кошти осіб, які останні отримують у зв’язку із захистом Вітчизни що, в свою чергу, гарантуватиме захисникам високий рівень довіри та їх моральнопсихологічного стану. The dissertation is a study in which a systematic reassessment of the enforcement of debtor's funds is carried out. The work is distinguished by a comprehensive approach to the system of norms on the procedure for arresting debtor's funds, their write-off from bank accounts, and the approximation of the institution of enforcement proceedings to European standards and maximum digitalization. Based on the results obtained, the content and scope of the concept of "money" were determined. A comprehensive system of legal norms aimed at protecting and balancing the rights and interests of both parties to enforcement proceedings was identified. The state of theoretical research on the enforcement of debtor's funds was considered, which made it possible to identify debatable issues (why the legislator determined the right of debtors to carry out expenditure operations in the amount of two minimum wages per month; what executive actions should be humanely applied to debtors-military personnel; why a notary's executive inscription is not subject to execution during the period of martial law, except for those that are already being executed and on the basis of which enforcement proceedings were opened even before the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of our state, etc.), as well as those that remain unresolved or have been investigated and described superficially. A review of historical sources regulating the origin of money was conducted. It was established that over the centuries people used various goods, such as fur, grain, livestock, etc., instead of modern money, and later began to use metals, including precious ones, such as gold or silver. The author proposes his own understanding of the concept of "forfeiture of debtor's funds in enforcement proceedings" (these are actions of a private or public enforcement officer, which are carried out within the framework of enforcement proceedings opened on the basis of an enforcement document on the collection of funds, aimed at the forced write-off of the debtor's funds to satisfy the legal claims of the collector). The main features of the enforcement of the debtor's funds in enforcement proceedings are identified, including: the action of the enforcement agent, coercive nature, legal basis, subject composition, object of enforcement, and procedural form. The procedure for writing off "deposit funds" belonging to the debtor in enforcement proceedings has been determined. It has been established that the executor cannot write off funds held in the debtor's deposit account at any time, but only on the day the deposit agreement is terminated. It is proposed to amend the "general rules for making a deposit" and allow executors to write off the debtor's deposit funds at any time, without waiting for the day when such a deposit expires. The procedure for the executor to penetrate bank safes where the debtor may store precious metals, securities, cash, etc. was studied. It was found that in order for the executor to penetrate the debtor's individual bank safe, an application should be made to the court for such permission. In this context, a proposal has been made to grant permission for unhindered forced entry into the debtor's bank box, simplifying the requirements for bailiffs. The legislative changes for the period of martial law in Ukraine are analyzed. It was found that the amount established by law for the monthly expenditure transactions of debtors - individuals - does not comply with budget legislation, as it has no connection to either the subsistence minimum or the amount of the minimum wage that a person actually receives. It was revealed that after the entry into force of Law No. 2102-IX, for the period of martial law, it is not possible to levy a penalty on the debtor's pension, scholarship, and other income. To address this issue, a proposal has been made to return the previous legal regulation of levying fines on a debtor's pension, scholarship, and other income, providing the opportunity to levy fines on such types of income and in the amount established by law during the martial law regime. The paper justifies the need for a differentiated approach to the application of measures of compulsory execution of decisions for the period of martial law, depending on the legal status of the parties to the enforcement proceedings and the category of enforcement as such. It is proposed to establish that in enforcement proceedings where the debtor is a military serviceman, the seizure of funds is applied only where the collectors are individuals or when the collection of funds takes place, which is related to the compensation for damage caused by a criminal offense. It is also argued that in all exceptional cases (in enforcement proceedings where the collectors are not individuals or where the category of collection does not relate to the collection of funds related to compensation for damage caused by a criminal offense) еxecutors must limit themselves to levying a lien on the income of the debtor – a military serviceman, without selling any property belonging to the latter. The need to introduce special protected bank accounts for military personnel, to which monetary support will be credited, including combat payments, bonuses, cash benefits, etc. from military units, is highlighted. The implementation of this mechanism will eliminate significant gaps and will not allow the seizure of funds received by individuals in connection with the defense of the Fatherland, which, in turn, will guarantee the defenders a high level of trust and their moral and psychological state.