Чинність і дієвість конституції: нормативізм versus соціологія права

Abstract

Проаналізовано елементи «чистого вчення про право» Г. Кельзена, які характеризують його конституційне праворозуміння. Обґрунтовується, що кельзенівський нормативізм виявляється насправді змістовно підпорядкованим соціології права і соціолого-правовій доктрині в питаннях, які стосуються революційних змін конституції і Основної норми. Сформульовані в результаті такого аналізу висновки частково екстраполюються на практику змін Конституції України. Залежність чинності конституції від її «мінімальної дієвості» підпорядковує юридичну догматику соціології права. Відповідь на питання про чинність конституції після здійснення конституційної революції змушує до методологічного компромісу, за якого «чистоту» правознавства, що було би засноване виключно на формальній юридичній логіці, зберегти неможливо.The problem of correlation between normativism and sociology of law as Kelsen’s methodological grounds of law-understanding is examined. Elements of Hans Kelsen’s «Pure Theory of Law» which characterized his constitutional understanding of law are analyzed: correlation between the validity of constitution and it’s effectiveness; Kelsen’s «effectiveness principle»‘s influence validity of the constitution. Attention is drawn to the law substance of the legality of the constitutional changes principle. The author presents a rationale that Kelsen’s normativism occupies a subordinate role in relation to sociology of law in the process of revolutionary changes of constitution. It is confirmed by the following tenets of «Pure Theory of Law»: effectiveness of constitution is a priority for its validity; force of constitutional legality principle is limited by revolution moment; principle of legitimacy is limited by the principle of effectiveness; Basic Norm may be repealed in case of its non-application during a long time. The article provides that sociological positivism is the necessary element of general law-understanding in the constitutional legal order’s change. The author’s conclusions are used while analyzing the changes of the Constitution of Ukraine. It is shown that the Ukrainian Constitution’s changes in 2004, 2010 and 2016 were a «law revolutions». It is stated that contradiction between legality and legitimacy characterize not only periods of revolutionary change of the government, but are becoming feature of the whole constitutional process. In the light of all the above, it is necessary, on the one hand, to invite the representatives of the science of constitutional law, which sometimes try to assess the legality of the process of making amendments to the Constitution of Ukraine in the conditions of the Orange Revolution and the Revolution of Dignity, to draw attention to the sociological component of the «pure jurisprudence» and to be identified by the founder Normativeism features the features of a revolutionary constitution. On the other hand, the same recommendation can be given to supporters of the thesis about unconditional legitimacy of making constitutional changes.