Превентивне регулювання: теоретичні аспекти

Abstract

Розкрито теоретичні аспекти превентивного регулювання. Охарактеризовано підходи до розуміння категорії юридичної науки «правове регулювання» у контексті реалізації регулятивної функції права. На загальнотеоретичному та методологічному рівнях виокремлено та охарактеризовано поняття і особливості нормативно-правового регулювання. Розглянуто механізм детермінації соціальних явищ, що охоплює комплекс чинників: природні, соціальні тощо, що детермінують обставини, способи впливу на право і його функції (вплив соціального життя на зміни в праві), масштаб впливу, силу та енергійність детермінації, носіїв детермінації (учасники правовідносин), результати впливу (сприятливий чи ні, стійкий або нестійкий). Простежено взаємозв’язок чинників-детермінант і правового регулювання превенції. Зазначено, що превентивне регулювання здійснюється з метою запобігання негативним соціальноправовим явищам, формування правомірної поведінки, а правовідносини виступають необхідним чинником превентивного регулювання. Ефективність превентивного регулювання безпосередньо пов’язана з ефективністю норм інституту превенції. Випереджальний вплив права в галузі забезпечення правомірного запобігання протиправній поведінці лежить у площині інституту превенції. Норми інституту превенції здатні випереджально впливати на модель поведінки суб’єктів права. Theoretical aspects of preventive regulation are revealed. Approaches to understanding the categories of legal science "legal regulation" in the context of the implementation of the regulatory function of law are characterized. At the theoretical and methodological level, the concepts and features of normative and legal regulation are distinguished. The mechanism of determination of social phenomena, including a complex of factors, is considered: natural, social, etc., determining circumstances, ways of influencing law and its functions (influence of social life on changes in law), scale of influence, power and vigor of determination, entities of determination (participants in legal relations ), impact results (favorable or not, persistent or unstable). The relationship between the determinants and the legal regulation of prevention is demonstrated. It is stated that preventive regulation is carried out in order to prevent negative social and legal phenomena, to form legitimate behavior, and legal relations are a necessary factor of preventive regulation. The effectiveness of preventive regulation is directly related to the effectiveness of the standards of the prevention institution. The proactive influence of law in the feld of ensuring the lawful prevention of wrongful conduct lies within the institution of prevention. The norms of the prevention institution are able to influence the behavior of the subjects of law in an advanced manner. Legal prevention is a complex legal phenomenon, the understanding of which must be implemented in two main aspects: institutional and functional. Being a comprehensive inter-branch institution of national law, prevention is a relatively independent normative unity that combines behavioral (substantive and procedural) and specialized legal norms (defnitions, goals, principles) in their totality, which are subordinated to a common goal – the legal regulation of the preventive process. In the functional aspect, prevention is a direction of legal influence on social relations, within which prevention of unlawful behavior, prediction of probable risks of prospective challenges and threats with the development of model standards of optimal behavior in problem situations are provided.