Роль української культури у професійній адаптації здобувача вищої освіти

Abstract

Висвітлено проблему професійної адаптації здобувачів вищої освіти на основі української культури. Актуальність зумовлена підвищенням ролі національної культури у формуванні світогляду здобувачів вищої освіти й їхньої професійної адаптації. Мета – розкрити теоретичні аспекти професійної адаптації майбутнього фахівця, зорієнтованого на культуру українського народу як соціально-історичного феномена. Проаналізовано поняття, які мають провідне значення для формування нації та держави: екзоетнічність, етнізація, етнічна акультурація, етнічна пам’ять, етнічна традиція, етнічний нарцисизм. Констатовано, що українська культура у процесі викладання має розглядатися не лише як предмет пізнання, а передусім як культурологічний підхід до всієї життєдіяльності здобувачів вищої освіти, їхнього світогляду, моралі, духовних цінностей і раціонально-естетичного мислення. З’ясовано, що українська культура – це комплекс характерних матеріальних і духовних, інтелектуальних та емоційних рис суспільства, системи цінностей, традицій, вірувань. У вужчому сенсі – це сфера духовного життя, що охоплює мову, виховання, освіту, науку, літературу, мистецтво, систему релігійних вірувань, політичну, правову, побутову культуру, а також установи й організації, що забезпечують їхнє функціонування. Визначено, що професійна адаптація особистості – складна психоформа внутрішнього світу людини, яка має культурно-історичне походження та сутнісно характеризує її як суб’єкта, індивідуальність і універсум суспільного життя. Виокремлено й розкрито функції адаптаційного процесу: соціально-культурну, пізнавальну, гностичну, функції соціалізації й професіоналізації, прогностичну (антиципації), фактичну (контактовстановлююча), естетичну й культурологічну. Ефективність реалізації зазначених функцій в контексті професійної адаптації здобувачів вищої освіти залежатиме від комплексного їх застосування в навчально-виховній роботі закладу з урахуванням вітчизняної культури як соціально-історичного феномена. The problem of professional adaptation of higher education applicants on the basis of Ukrainian culture is highlighted. The urgency occurs due to the increasing role of national culture in formation of the worldview of higher education applicants and their professional adaptation. The aim of the article is to reveal the theoretical aspects of professional adaptation of the future specialist focused on the culture of the Ukrainian people as a socio-historical phenomenon. The concepts that are of leading importance for the formation of the nation and the state are analyzed: exoethnicity, ethnicization, ethnic acculturation, ethnic memory, ethnic tradition, ethnic narcissism. It is stated that Ukrainian culture in the teaching process should be considered not only as a subject of knowledge, but above all as a culturological approach to the entire life of higher education applicants, their worldview, morals, spiritual values as well as rational and aesthetic thinking. It was found that Ukrainian culture is a complex of characteristic material and spiritual, intellectual and emotional features of society, system of values, traditions, and beliefs. In a narrower sense, it is the sphere of spiritual life, which includes language, upbringing, education, science, literature, art, the system of religious beliefs, political, legal, household culture, as well as institutions and organizations that ensure their functioning. It is determined that the professional adaptation of the individual is a complex psychoform of the inner world of a person, which has cultural and historical origin and essentially characterizes him as a subject, personality and universe of social life. The following functions of the adaptation process are singled out and revealed: socio-cultural, cognitive, gnostic, functions of socialization and professionalization, prognostic (anticipation), phatic (contact-establishing), aesthetic and culturological. The effectiveness of these functions implementation in the context of professional adaptation of higher education applicants will depend on their comprehensive application in the educational activity of the institution, taking into account the national culture as a socio-historical phenomenon.