The adjudication of the language of education case in the Constitutional Court of Ukraine – a comparative analysis with ECtHR jurisprudence

Abstract

Зміни в мовній політиці України у сфері освіти були піддані жортскій критиці з боку Угорщини, Румунії, а також ПАРЄ, починаючи з 2017 року. Критики заявляли, що через прийняття та запровадження відповідного законодавства, Україна звужує гарантовані в її Конституції мовні права національних меншин у частині права на освіту рідною мовою. Відповідно, Венеціанська Комісія, а згодом і Конституційний Суд України надали свої висновки і, відповідно, рішення, стосовно Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. щодо питання, чи порушує цей Закон права національних меншин, гарантовані Конституцією України. Таким чином, стаття зосереджена на висвітленні правових позицій учасників конституційного провадження з питання відповідності Конституції Закону України «Про освіту» 2017 року. Також проаналізовані юридичні позиції Конституційного Суду України, на підставі яких вказаний Закон був визнаний конституційним. Розглядаючи справу, Конституційний Суд прийняв до уваги позицію Міністерства освіти і науки України, відповідно до якої держава має право імплементувати різні підходи до національних меншин та корінних народів у контексті законодавчого регулювання права на освіту рідною мовою. У той же час, обов’язок національних меншин вивчати та користуватися державною мовою не можна розглядати як дискримінацію чи порушення їхнього права на навчання рідною для них мовою. На думку авторів, результати порівняльного аналізу позицій органу конституційної юрисдикції України та Європейського Суду з Прав Людини дають підстави стверджувати про узгодженість рішень КСУ та ЄСПЛ у подібних справах. До того ж, Конституційний Суд Литовської Республіки у 2018–2019 рр. розглядав аналогічну справу, і його рішення є підтвердженням законодавчої практики збільшення обсягу використання державної (литовської) мови в освітньому процесі нацменшин. The changes in the Ukraine’s state language policy in the sphere of education were subjected to Hungarian, Romanian and PASE criticism since 2017 (wherein the critics claimed that Ukraine, by adopting and implementing the appropriate legislation tapered the linguistic rights of national minorities in the part of their right to education by using the mother tongue). Therefore, the Venice Commission, and then, the Ukraine’s Constitutional Court have delivered its conclusions and decisions if the new Law on Education of 2017 violates the linguistic rights of the minorities, ensured by the Ukraine’s Constitution. Hence, the paper focuses on highlighting the position of the parties of the constitutional proceedings concerning the constitutionality of Ukraine’s Law “On Education” of 2017. The authors have also analyzed the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine, upon which the abovementioned law was recognized as constitutional. While adjudicating the case, the Constitutional Court adopted the position of the Ministry of Education and Science of Ukraine, upon which the state has a right to implement various approaches to national minorities and the indigenous people concerning the legal regulation of the right to education conducted by the mother tongue; at the same time, the obligation of the national minorities to learn and dispose the state language should not be treated as a kind of discrimination or a violation of their right to education by using the mother tongue.