Механізми податкового адміністрування з метою протидії відпливу капіталу

Abstract

У статті висвітлено різницю між податковою амністією і амністією капіталів. Вказано, що кожна країна, розробляє та впроваджує власні державні механізми у боротьбі з легалізацією злочинних коштів, користуючись при цьому рекомендаціями FATF. Проаналізовано зарубіжний досвід проведення податкових амністій та протидії відпливу капіталу. Встановлено, що нині український уряд в Україні орієнтується на досвід легалізації економіки Аргентини. Проте амністія капіталу не повинна стосуватися доходів, що отримані злочинним шляхом. Пропонується зусилля фахівців сконцентрувати на практиці запобігання відпливу капіталу в зарубіжні країни. Одним з ефективних механізмів, що діє в указаному напрямку, є державний контроль за трансфертним ціноутворенням експортерів України. Прийняті в2013-2019 роках нормативно-правові акти дозволяють говорити про значну увагу, яка приділяється даному питанню законодавцями, урядом та податковими органами. The research defines and highlights the difference between the tax amnesty and the capital amnesty. It states that every country establishes and implements their own state mechanisms for combating legalization of criminal proceeds in line with the FATF Recommendations. The foreign experience of conducting tax amnesties and counteracting capital outflow has been analyzed. It has been determined that the present government of Ukraine is focused on the experience of economy legalization in Argentina. However, capital amnesty should not refer to criminal proceeds. It has been suggested that specialists need to focus on prevention of capital outflow to foreign countries. One of the effective mechanisms working in the indicated direction is the government control of transfer pricing of Ukrainian exporters. It has been found that a part of international business is composed of transactions conducted between the business units of multinational corporations, which statedly search for the ways to decrease the tax burden in their business activity. Statutory instruments, adopted in 2013-2019, unveiled that the government, law-making and tax authorities have been largely focusing on this point thus far. The development of international cooperation, as well as the selection of a model for implementation of the existing practices under the BEPS Action Plan, which are directly related to the management of the transfer pricing processes, remains to be the key issue. It concerns, in particular, the application of a model legislation on transfer pricing documentation, as well as the implementation of a range of other measures of high and medium priority. Consequently, side by side with institutional development of transfer pricing control mechanisms, the efficiency of transformations in this field hinges on the effect of infrastructural measures performance, namely the development of transfer pricing risk assessment methodology, the generalization and the appropriate analytical elaboration of the aggressive tax planning schemes, the establishment of rules on disclosure of the information regarding tax avoidance schemes applied by the taxpayers.