Філософсько-правові погляди західноукраїнських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.: монографія

Abstract

Присвячено актуальній проблемі філософсько-правової інтерпретації художньої літератури як форми правової свідомості та способу пізнання правової реальності. Художня література досліджуваного періоду схарактеризована як спосіб існування вітчизняної правової традиції в умовах втрати національної державності. Художня література розглядається як самостійний різновид (форма) правової свідомості, оскільки її не можна віднести до жодного з видів, які виділяються в сучасній теорії права. Схарактеризовано онтологічні та гносеологічні особливості художньої літератури як об’єкта філософсько-правового дискурсу. Зроблено висновки, що у відображенні правових явищ в образах права і правових ситуацій у правових сюжетах у досліджуваний період визначальним був природно-правовий підхід. Образи права в досліджених творах художньої літератури класифіковано та згруповано за наступними соціально-змістовними критеріями: образи людини як правової особистості; образи права, звичаю і закону як об’єктивно даної, нормативно впорядкованої правової реальності; образи справедливості як морального максимуму та належного суспільного правопорядку; образи «неправа», форм його прояву і подолання; образи суспільних інституцій, пов’язаних з правом, та їх діяльності. devoted to the actual problem of philosophical law interpretation of belles-lettres as a form of legal consciousness and the way of cognition of legal reality. The belles-lettres of denoted period is characterized as the mode of existing of the native legal tradition under condition of losing of national statement. The belles-lettres is considered as separate form of legal consciousness, since it should not be refered to any aspect that are denoted in the modern theory of law. It is characterized ontological and gnoseological peculiarities of belles-lettres as an object of law-philosophical discourse. Some conclusions are made that the natural legal approach was main in defining of legal phenomena in the form of law and legal situations in legal plots in the definite period. Types of law, in researched works of belles-lettres, are classified and grouped as the following social profound criteria: human character as legal personality; types of law, custom and statute as objectively given, normative regulated legal reality; types of justice as moral maximum and proper social rules of law; types of “wrong”, forms of its manifestation and overcome; types of social institutions which are connected with law and its activity.