Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4505
Назва: Соматичні права в системі прав людини: право власності на своє тіло
Інші назви: Somatic rights in the human rights system: ownership of one’s body
Автори: Барабаш, О.О.
Barabash, O.O.
ORCID ID: 0000-0003-2666-9696
Ключові слова: права людини
соматичні права
право на своє тіло
біоюриспруденція
норми права
поведінка
медицина
людська гідність
human rights
somatic rights
right to one’s body
bio-jurisprudence
norms of law
behavior
medicine
human dignity
Дата публікації: 2022
Видавництво: Право України
Серія/номер: ;2
Короткий огляд (реферат): Метою статті є вивчення соматичних прав людини крізь призму права власності на тіло людини. У статті досліджено соматичні права людини крізь призму власності людини на своє тіло. Зазначено, що сучасні культурні тенденції ведуть до суттєвої зміни суспільної системи цінностей. Те, що руйнує суспільство, не має права бути законодавчо закріпленим. Адже традиційна сім’я, соціальний інститут сім’ї є найпершим фундаментом будь-якого суспільства, зокрема громадянського. А законодавча фіксація деяких “соматичних прав” людини призведе якщо не до загибелі інституту сім’ї, традиційних сімейних відносин, то щонайменше до їх деградації. В умовах демографічної проблеми це загрожує знищенням всього суспільства, самої держави як такої. Якщо визнати, що життя безцінне, то це не можна застосувати до людського тіла. Законодавчі акти підтверджують, що суспільство вже давно стало призначати ціну за тіло і його органи. Ця практика, на жаль, триває і сьогодні, коли суди і страхові компанії вимагають компенсацію за втрату руки, ноги, ока. Однак фактично ця ціна зовсім не є ціною тіла або його органу, це лише плата або компенсація, що дає можливість жертві жити і лікуватися та частково покарати правопорушника. Сучасне кримінальне право захищає тілесну недоторканність за допомогою покарання того, хто завдає шкоди. Сімейне право захищає цінність фізичної безпеки і благополуччя, забезпечуючи тих, хто піклується про дітей, всім необхідним. Трудове право захищає автономію й добробут людини через встановлення допустимої кількості робочих годин, а також правил безпеки й охорони його здоров’я. Наголошено, що у питаннях права власності на тіло і його частини варто звертатися до цінностей, які не обмежуються лише ринковими інтересами. Цінності мають широкий спектр: від священності людського тіла і до поваги до наших предків, а також бажання служити суспільству. Власність на людські біологічні матеріали та контроль над ними містить у собі безліч незрівнянних між собою цінностей у межах нашого розуміння. Однією з таких унікальних цінностей є людська гідність. Зроблено висновок, що тіло не є певним статичним станом, його слід розглядати як постійно мінливий складний організм. Взаємозв’язок нашого тіла з іншими тілами і світом навколо нас є природним і дійсно необхідним для нашого життя. У світлі цих міркувань соматичні права людини, пов’язані з можливістю розпоряджатися своїм тілом – здійснювати його “модернізацію”, “реставрацію”, “фундаментальну реконструкцію”, змінювати функціональні можливості організму, проводити зміну статі, трансплантацію органів, – можуть бути розцінені як відображення нормального обміну і взаємозалежності наших тіл з іншими тілами і навколишнім світом. Отож, можливість розпоряджатися своїм тілом – це надана особі міра можливої поведінки, що полягає в можливості самовизначення та самореалізації. Однак перераховані дії з тілом мають здійснюватися тільки в межах закону, завдання якого зводиться до захисту соматичних прав людини. Тобто сам факт розпорядження своїм тілом має бути правомірним у контексті поведінки людини. The aim of the article is to study somatic human rights through the prism of property rights to the human body. The article deals with somatic human rights in the light of human ownership of one’s body. It is noted that modern cultural tendencies lead to a significant change in the social value system. Everything that destroys society has no right to be introduced in law. After all, the traditional family and the social institution of the family are the first foundation of any society, including civil society. In addition, the legislative fixation of some “somatic rights” may lead to the destruction of the institution of the family, traditional family relations, or even to their degradation. In the context of the demographic problem, this threatens the destruction of society as a whole, the state itself. If we recognize that life is invaluable, it cannot be applied to the human body. The legislative acts confirm that society has set a price for the body and its organs long before. Unfortunately, this practice lasts today; courts and insurance companies demand compensation for the loss of an arm, a leg, and an eye. However, this price is not the price of the body or its organ. It is a payment or compensation, which allows victims to live, to be treated, and to punish the offender partially. Modern criminal law protects the bodily inviolability of the person by punishing those who cause harm. Family law protects the value of physical security and well-being by providing those who care for children with everything they need. Labor law protects a person’s autonomy and well-being by the establishment of admissible working hours, as well as safety and health rules. In matters of ownership of the body and its parts, it is reasonable to refer to values that are not limited to market interests. Values have a wide range: from the sanctity of the human body to respect for our ancestors, as well as the desire to serve society. Ownership and control of human biological materials contain many incomparable values within our understanding. Human dignity is one of such unique values. It is concluded that the body is not a static state; it should be considered a constantly changing complex organism. The connection of our body with other bodies and the world around us is a natural and necessary feature of our life. In the light of these considerations, somatic human rights related to the ability to dispose of the body – to carry out its “modernization”; “restoration”; “fundamental reconstruction” to change the functional capabilities of the body, sex change, and organ transplantation – could be seen as a reflection of ordinary exchange and interdependence of our bodies with other bodies and the world around us. Thus, the ability to dispose of one’s body is a measure of possible human behavior, which consists of the possibility of self-determination and selfrealization. However, these actions with the body should be carried out only within the law, the task of which is to protect somatic human rights. That is, the very fact of disposing of one’s body must be legitimate in the context of human behavior.
Опис: Барабаш О. Соматичні права в системі прав людини: право власності на своє тіло / Ольга Барабаш // Право України. - 2022. - № 2. - С. 108-122.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4505
ISSN: 2310-323Х
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
барабаш стаття 2022.pdf224,23 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.