Стандарт ретельності (сумлінності) розслідування жорстокого поводження (ill-treatment) у практиці ЄСПЛ і його реалізація в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню стандарту ретельності (сумлінності) розслідування жорстокого поводження (ill-treatment) у практиці ЄСПЛ і його реалізації в Україні. Проаналізовано практику ЄСПЛ за ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Систематизовано процесуальні й організаційні фактори, що впливають на реалізацію цього стандарту (невідкладність унесення відомостей до ЄРДР за інформацією з будь-яких джерел; невідкладний огляд місця події; задля повноти та швидкості розслідування доручення розслідування групі слідчих; ініціативність слідчого та прокурора; реалізація слідчим суддею повноважень у межах ч. 6 ст. 206 КПК України; проведення всіх можливих для перевірки інформації про кримінальне правопорушення заходів; обов’язкова судово-медична експертиза потерпілого при дотриманні вимоги невідкладності; обов’язковий невідкладний допит потерпілого (з оцінкою можливості застосування депонування показань), із залученням спеціаліста-психолога; обов’язковий невідкладний допит свідків (очевидців) або осіб, які можуть бути очевидцями (з оцінкою можливості застосування депонування показань); своєчасне й послідовне проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; аналіз наявності й підтвердження мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості; недопустимість посилання відсутності ретельності на обставини, у яких учинялося кримінальне правопорушення; ретельність визначення потенційних джерел доказів; раціональне використання строку досудового розслідування; своєчасне повідомлення про підозру тощо). Зроблено висновок, що для вдосконалення кримінально-процесуальних засобів забезпечення цього стандарту необхідно визнати обов’язковість психологічної експертизи потерпілих від жорстокого поводження в ст. 242 КПК України й обов’язковість участі спеціаліста, а саме експерта-психолога, у допиті потерпілого; віднести склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, до тяжкого злочину, що дасть змогу проводити негласні слідчі (розшукові) дій, і передбачити можливість застосування ст. 250 КПК України; передбачення можливості зупинення провадження також до повідомлення про підозру з підстави невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення; виключити абзац 2 ч. 3 ст. 219 КПК України. The article is devoted to the study of the standard of thoroughness of the investigation of ill-treatment in the practice of the ECHR and its implementation in Ukraine. The practice of the European Court of Human Rights under Art. 3 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is analyzed. Procedural and organizational factors influencing the implementation of this standard are systematized (urgency of entering information into the Integrated Register of Pre-Trial Investigations after information from any source; immediate inspection of crime scene; assignment of investigation to investigation group for completeness and speed of investigation; initiative of investigator and prosecutor; realization of powers by the investigating judge within part 6 of Article 206 of the CPC of Ukraine, conducting all possible to verify information about a criminal offense, mandatory forensic examination of the victim in compliance with the requirement of urgency, mandatory immediate interrogation of the victim (with an assessment of the possibility of depositing testimony), involvement of a specialist psychologist, mandatory immediate interrogation of witnesses (eyewitnesses) or persons who may be eyewitnesses (with an assessment of the possibility of depositing testimony), timely and consistent conducting of investigative (detective) actions, covert investigative (detective) actions and other procedural actions, analysis availability and confrmation motives of racial, national or religious discrimination; inadmissibility of the reference to lack of integrity to the circumstances in which the criminal offense was committed; thoroughness of determination of potential sources of evidence; rational use of the term of pre-trial investigation; timely notifcation of suspicion, etc.). It is concluded that in order to improve the criminal procedure means of ensuring this standard it is necessary: to admit the obligation of psychological examination of victims of ill-treatment in Art. 242 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the obligation of psychological examination of victims of ill-treatment in Art. 242 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the mandatory participation of a specialist, namely an expert psychologist in the interrogation of the victim; to attribute the scope of a criminal offense under Part 1 of Art. 127 of the Criminal Code of Ukraine, to felony, which allow to conduct covert investigative (detective) actions, and provide for the possibility of applying Art. 250 of the Criminal Procedure Code of Ukraine; providing for the possibility of suspending the proceedings also prior to the notifcation of suspicion on the grounds of failure to identify the person who committed the criminal offense; delete paragraph 2 of Part 3 of Art. 219 of the Criminal Procedure Code of Ukraine.