Gender equality through education

Abstract

Ґендерний аспект отримав міжнародне сприйняття як стратегія досягнення гендерної рівності. Це передбачає інтеграцію гендерної перспективи в підготовку, розробку, впровадження, моніторинг та оцінку політики, регуляторних заходів і програм витрат з метою просування рівності між жінками та чоловіками та боротьби з дискримінацією. Ефективне впровадження ґендерного підходу потребує підготовки та організації. Незважаючи на формально рівні освітні можливості для жінок і чоловіків, освітня та професійна кар’єра все ще характеризується гендерною диспропорцією, а не гендерною рівністю. Чоловіки переважно представлені в галузях STEM і на вищих посадах, тоді як жінки часто працюють на посадах з низьким статусом у сфері охорони здоров’я та соціальному секторі. Вважається, що гендерні стереотипи, які передаються агентами спілкування, відіграють важливу роль у збереженні гендерних відмінностей в освіті. Вчителі є важливою відправною точкою для просування ґендерної рівності в освіті, оскільки відомо, що їх ставлення та навчальна практика суттєво впливають на мотивацію та успішність учнів. Щоб навчати дівчаток і хлопчиків рівноправно в умовах спільного навчання, вчителі повинні замислитися над власними гендерними стереотипами. Крім того, вони вимагають знання про гендерні відмінності в освіті та про методи навчання, щоб сприяти мотивації всіх учнів незалежно від їхньої статі. Проте ґендерні стереотипи рідко розглядаються в загальній освіті вчителів, а програми підготовки, які формують компетентність вчителів для рефлексивного спільного навчання, є рідкісними. Вчителям, здається, не вистачає ефективних стратегій протидії часто небажаній підтримці гендерних стереотипів у їх викладанні, оскільки ця тема рідко розглядається під час регулярного навчання вчителів. Більшість заходів, спрямованих на зменшення гендерних стереотипів у школах, спрямовані безпосередньо на учнів і зосереджені виключно на заохоченні дівчат до вивчення предметів STEM. Однак програми навчання для вчителів, які працюють із сотнями студентів у своєму професійному житті і, таким чином, можуть діяти як мультиплікатори, які є значно стійкішими. Стосовно конкретної діяльності в класі, сприяння автономії та індивідуалізації означає надання кожному учневі можливості вибирати завдання або умови навчання, які відповідають його інтересам і здібностям. Це сприяє створенню позитивного мотиваційного клімату, в якому різноманітність є нормальним явищем, яке вчитель усвідомлює, піклується про нього та знає стратегії боротьби з ним. Загалом, мотиваційна підтримка розглядається як центральний засіб зменшення гендерних відмінностей. Gender mainstreaming has been embraced internationally as a strategy towards realizing gender equality. It involves the integration of a gender perspective into the preparation, design, implementation, monitoring and evaluation of policies, regulatory measures and spending programs, with a view to promoting equality between women and men, and combating discrimination. An effective implementation of gender mainstreaming requires preparation and organization. Despite formally equal educational opportunities for women and men, educational and occupational careers are still characterized by gender disparities rather than gender equality. Men are overrepresented in STEM fields and higher positions, while women are frequently working in low-status jobs in the health and social sector. Gender stereotypes that are conveyed by socializing agents are assumed to play an important role in maintaining gender differences in education. Teachers are important starting points for promoting gender equality in education as their attitudes and instructional practices are known to influence students’ motivation and performance substantially. To promote girls and boys equally in coeducational settings, teachers have to reflect on their own gender stereotypes. Moreover, they require knowledge about gender differences in education and about teaching methods to foster the motivation of all students regardless of their gender. However, gender stereotypes are rarely dealt with in general teacher education and training programs that build teachers’ competences for reflective coeducation are sparse. Teachers seem to lack effective strategies to counteract the often-unwanted maintenance of gender stereotypes in their teaching as this topic is rarely dealt with in regular teacher training. Most interventions to reduce gender stereotypes in schools directly target students and focus exclusively on the promotion of girls in STEM subjects. However, training programs for teachers who work with hundreds of students in their professional lives and can thus act as multipliers that are significantly more sustainable. Concerning concrete classroom activities, promoting autonomy and individualization means to give each student the opportunity to choose tasks or learning settings that fit their interests and abilities. This fosters a positive motivational climate in which diversity is a normal phenomenon that a teacher is aware of, cares about and knows strategies for dealing with. In general, motivational support is seen as a central means of reducing gender differences.