Medical confidentiality disclosure in conditions of epidemic threats

Abstract

Мета: Встановити громадську думку щодо меж лікарської таємниці в умовах епідемії та широкого використання додатків, які містять персональні дані, в тому числі щодо здоров’я, зрозуміти можливість зміни парадигми державної політики щодо захисту лікарської таємниці при загостренні епідемічної ситуації. Матеріали і методи. Дослідження базується на нормативно-правових актах, наукових статтях, думках як медичних працівників, так і пересічних громадян Польщі, Німеччини та України, судовій практиці, доктринальних ідеях і поглядах на цю проблему. Такі методи як діалектичний, порівняльний, аналітичний, синтетичний, комплексний, статистичний, узагальнення. Результати: результати опитування жителів Польщі, Німеччини та України показали, що одним із наслідків пандемії є те, що значна кількість респондентів готові частково відмовитися від права на лікарську таємницю в умовах загострення епідемічної загрози для зменшення кількості заражень. Висновки: перед обличчям вірусу SARS-Cov-2 країни в усьому світі зіткнулися з проблемою дотримання права на приватне життя, особливо в частині медичної таємниці. Віртуальні способи спілкування пацієнтів із медичними працівниками, використання мобільних електронних сервісів (додатків), інші новітні технології в умовах пандемії COVID-19 загострили питання розуміння кордонів лікарської таємниці та захисту персональних даних. Для того, щоб підтримувати ефективний баланс між правами людини та громадським здоров’ям, масовий збір та зберігання конфіденційних персональних даних має відбуватися відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради щодо захисту фізичних осіб щодо обробки персональних даних та про вільний рух таких даних. Водночас доцільно рекомендувати державам конкретизувати окремі положення цього Регламенту з метою уникнення розширеного тлумачення окремих його положень. The aim: To establish public opinion on the limits of medical confdentiality in an epidemic and the widespread use of applications that contain personal data, including those regarding health, to understand the possibility of changing the paradigm of public policy to protect medical confdentiality in an exacerbation of the epidemic situation. Materials and methods: This research is based on regulatory acts, scientifc articles, and opinions of both medical workers and ordinary citizens of Poland, Germany, and Ukraine, judicial practice, doctrinal ideas, and views on this issue. Such methods as dialectical, comparative, analytic, synthetic, comprehensive, statistical, and generalization. Results: the results of a survey of residents of Poland, Germany, and Ukraine showed that one of the pandemic consequences was that a signifcant number of respondents were willing to partially renounce the right to medical confdentiality in the face of exacerbating epidemic threats to reduce the number of infected. Conclusions: In the face of the SARS-Cov-2 virus, nations worldwide have faced the challenge of respecting the right to privacy, particularly in terms of medical confdentiality. Virtual methods of patient communication with healthcare professionals use mobile electronic services (applications), and other new technologies in the context of the COVID-19 pandemic have exacerbated the issue of understanding the boundaries of medical confdentiality and personal data protection. In order to maintain an effective balance between human rights and public health, the mass collection and storage of sensitive personal data must take place following the Regulation of the European Parliament and of the Council on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data. At the same time, it is expedient to recommend states to specify specifc provisions of this Regulation in order to avoid an expanded interpretation of certain of its provisions.