Правові відносини у сфері репродуктивної діяльності людини (Scopus)

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз правовідносин у сфері репродуктивної діяльності людини шляхом дослідження міжнародного та національного правового регулювання і змін правових стандартів, зумовлених коронавірусною кризою. Досліджено генезис правового регулювання прав людини на репродукцію, відтак визначено аксіологічно-ціннісні детермінанти правовідносин у сфері репродуктивної діяльності. Позиціоновано чинні міжнародні стандарти як правові еталони під час розгляду таких питань, як збереження репродуктивного й сексуального здоров’я жінки, її генетичного матеріалу, надання жінці можливості самостійно вирішувати, скільки дітей народжувати та з яким інтервалом. Обґрунтовано, що міжнародні норми закріплюють автономне право жінки на аборт зокрема та право на свободу формування свого репродуктивного вибору загалом. Наголошено, що, попри значні наукові досягнення, особливо в молекулярній царині, репродуктивна діяльність як система все-таки потребує багатовимірного вивчення, зокрема просторового та часового визначення. Окрім того, сьогодні актуалізуються питання, пов’язані з дослідженнями у сфері біології стовбурових клітин, мікрофлюїдики, інтеграції одноклітинної транскриптоміки тощо, які дадуть змогу з’ясувати особливості унормованої реалізації репродуктивної функції людини, вивчити зовнішні впливи і захворювання, зокрема ендокринні порушення в організмі та старіння. Досліджено національні правові норми, що стосуються права на переривання вагітності та інших прав у цій галузі. Стаття ґрунтується на матеріалах опитування за розробленими авторськими анкетами, що проводилося для з’ясування рівня реалізації громадянами України своїх репродуктивних прав під час пандемії, спричиненої COVID-19. Доведено, що правова політика держав щодо репродуктивних прав під час пандемічних загроз трансформувала можливість вільної реалізації репродуктивного права. Сьогодні існує проблема доступу до репродуктивних процедур, зокрема внаслідок відкладання їх на невизначений термін як таких, що не є пріоритетними, через недоступність органів охорони здоров’я, соціальне дистанціювання і заборону перетину державного кордону, вимогу тестування. The article presents a comprehensive analysis of legal relations in the feld of human reproductive activity by studying international and national legal regulation and changes in legal standards caused by the coronavirus crisis. Genesis of the legal regulation of human rights to reproduction has been studied and axiological and value determinants of legal relations in the feld of reproductive activity have been determined. Current international standards are positioned as legal standards that affect the ability to determine the number of children, the intervals between their births, the provision of reproductive and sexual health, as well as the relationship regarding the preservation of their own genetic material. It is motivated that international norms establish the autonomy of women for the right to perform abortion in particular and the right to individual determination of human reproductive function in general. In particular, it is substantiated that despite considerable scientifc advances, especially in the molecular sphere, reproductive activity as a system requires multidimensional study, including its spatial and temporal defnition. In addition, issues related to research in the feld of stem cell biology, microfluidics, integration of unicellular transcriptomics, etc. are relevant today, which will help to determine the normal and healthy functioning of human reproductive function. In particular, it will allow studying external impacts and diseases, including endocrine disorders in the body and aging. The national legal norms concerning the right to abortion and other rights in this feld are studied. The article is based on the materials of a survey based on author’s questionnaires conducted to determine the level of realization of their reproductive rights by Ukrainian citizens during the pandemic caused by COVID-19. It is proved that the legal policy of states on reproductive rights during pandemic threats has transformed the possibility of free exercise of reproductive law. Today there is a problem of access to reproductive procedures, in particular due to their postponement indefnitely as non-priority, due to the inaccessibility of health authorities, social distance and the ban on crossing the state border, requirement for testing.