Теоретико-методологічні засади використання кримінального аналізу оперативними підрозділами правоохоронних органів України

Abstract

У статті досліджуються поняття, зміст та сутність поліцейської діяльності, керованої розвідувальною аналітикою. Відзначається складність перекладу терміну «intelligence» та різні позиції науковців з приводу перекладу пов’язаного з ним терміну «ILP» (Intelligence-Led Policing). Окреслюється роль кримінального аналізу, доповненого кримінальною розвідкою, у протидії злочинності. Визначаються особливості взаємодії оперативних підрозділів правоохоронних органів з підрозділами кримінального аналізу, які зумовлені в першу чергу тим, що оперативно-розшукова діяльність є в більшості випадків негласною. Також підкреслюється, що співпраця між вказаними підрозділами відбувається здебільшого в рамках кримінального розвідувального аналізу. В ILP-моделі саме оперативно-аналітична інформація є підставою для проведення операцій чи розслідувань, а не навпаки. В зазначеній моделі поліцейської діяльності продукти кримінального аналізу слугують для визначення стратегічних та оперативних цілей в протидії злочинності. Це, в свою чергу, веде до ефективнішого розподілу ресурсів правоохоронних органів. Використання кримінального аналізу в організації діяльності поліції сприяє збільшенню проактивного компоненту, заснованого на висновках про аналіз тенденцій та закономірностей, які ідентифікуються в злочинному середовищі. При такому підході вдається вжити вчасних та дієвих заходів для припинення злочинних проявів або суттєво пом’якшити їх наслідки. Кримінальний аналіз спрямований на підтримку ефективної правозастосовчої діяльності. Результати кримінального аналізу формують підґрунтя для організації діяльності поліції, керованої розвідувальною аналітикою. Тобто, продукти кримінального аналізу слугують основою побудови організації діяльності поліції за новою філософією – переходу від реактивних методів діяльності поліції – реакції на кримінальну подію, до проактивних – коли діяльність поліції керується висновками про аналіз закономірностей і тенденцій, які ідентифікуються у кримінальному середовищі. Такий підхід дозволяє вжити своєчасних і дієвих заходів щодо проблеми чи ситуації з наміром усунути або пом’якшити її наслідки. Взаємодія співробітників оперативних підрозділів та кримінальних аналітиків має певні особливості та відбувається здебільшого в рамках кримінального розвідувального аналізу. Важливим аспектом у ефективній співпраці оперативних працівників та кримінальних аналітиків є запровадження спеціалізації за окремими напрямками роботи. This article examines the concept, content and nature of intelligence-led policing. The role of criminal analysis, supplemented by criminal intelligence, in countering crime is examined. The specifcs of interaction between operative units of law enforcement agencies and criminal analysis units are identifed. The model of police activity guided by intelligence analytics is currently the most suitable for overcoming the existing challenges and threats in the feld of fghting crime. ILP is a model of policing, according to which intelligence serves as the basis for conducting operations/investigations, and not vice versa. Criminal analysis and criminal intelligence are key elements of the Intelligence-Led Policing (ILP). The organization of police activities guided by ILP means the planning and management of police work activities, thanks to which the products of criminal analysis serve as the basis for determining strategic and operational goals in the feld of preventing and stopping crime. This enables the effective allocation of resources based on the areas of activity of individual offenders, organised crime groups and the criminal environment as a whole. Criminal analysis is aimed at supporting effective law enforcement activities. The results of criminal analysis form the basis for the organization of police activities guided by intelligence analytics. That is, the products of criminal analysis serve as the basis for building the organization of police activity according to a new philosophy – a transition from reactive methods of police activity – reaction to a criminal event, to proactive – when police activity is guided by conclusions about the analysis of patterns and trends that are identifed in the criminal environment. This approach allows you to take timely and effective measures regarding a problem or situation with the intention of eliminating or mitigating its consequences. The interaction between employees of operative units and criminal analysts has certain features and takes place mostly within the framework of criminal intelligence analysis. An important aspect in the effective cooperation of operatives and criminal analysts is the introduction of specialization in certain areas of work. Criminal analysis is aimed at supporting effective law enforcement activities. The results of criminal analysis form the basis for the organization of police activities guided by intelligence analytics. That is, the products of criminal analysis serve as the basis for building the organization of police activity according to a new philosophy - a transition from reactive methods of police activity - reaction to a criminal event, to proactive – when police activity is guided by conclusions about the analysis of patterns and trends that are identifed in the criminal environment. This approach allows you to take timely and effective measures regarding a problem or situation with the intention of eliminating or mitigating its consequences. The interaction between employees of operative units and criminal analysts has certain features and takes place mostly within the framework of criminal intelligence analysis. An important aspect in the effective cooperation of operatives and criminal analysts is the introduction of specialization in certain areas of work.