Використання практики Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на охорону здоров’я в кримінальному процесі України

Abstract

Мета статті – визначити найефективніші заходи реалізації права на здоров’я, які могла б ужити Україна для узгодження правозастосовної практики зі стандартами Європейської конвенції з прав людини та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу та Ради Європи, розроблення найефективніших механізмів застосування рішень Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному процесі в цьому напрямі. Методологія. Методологічну основу статті становить сукупність методів наукового пізнання, серед яких провідне місце посідає діалектичний метод. Також використано загальнофілософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи дослідження. Увагу акцентовано на порівняльно-правовому, структурно-функціональному, нормативно-логічному й системному методах дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що автори здійснили спробу проаналізувати й оцінити механізми забезпечення права на охорону здоров’я в кримінальному судочинстві, сформовані європейською практикою. Досліджено практику Європейського суду з прав людини щодо реалізації права на здоров’я через захист права на життя, заборону тортур, права на свободу й особисту недоторканність, права на справедливий судовий розгляд, повагу до особистого й сімейного життя, недоторканність житла. Подано науково обґрунтовані рекомендації стосовно доцільності імплементації окремих стандартів, відображених у Європейській конвенції з прав людини, у кримінальне процесуальне законодавство України, теоретичні, практичні та на законодавчі пропозиції, спрямовані підвищити рівень захисту права на охорону здоров’я на національному рівні. Висновки. Право на охорону здоров’я як міжнародний стандарт кримінального судочинства, розроблений Європейським судом з прав людини й утілений у національному законодавстві, є складним, комплексним поняттям, яке охоплює різні можливості й права, що потребують захисту. Право на охорону здоров’я може бути реалізовано в межах захисту визнаних Європейською конвенцією з прав людини та відображених у вітчизняному законодавстві прав, а саме: права на повагу до приватного й сімейного життя (право на фізичну та моральну недоторканність особи), права на свободу й особисту недоторканність, права на інформацію та конфіденційність інформації, права на сприятливе екологічне середовище, права на отримання достовірної та своєчасної інформації про фактори, що впливають на здоров’я. Аналіз прецедентної судової практики Європейського суду з прав людини щодо рішень вітчизняних судових інстанцій у частині спорів, пов’язаних із реалізацією права на охорону здоров’я, дає змогу констатувати її «молодість». Практика суду щодо скарг на порушення права на охорону здоров’я правоохоронними та судовими органами України засвідчує необхідність підвищення рівня захисту означеного права на національному рівні таким шляхом: здійснення правової освіти населення; ознайомлення уповноважених учасників кримінального процесу (слідчих, прокурорів, суддів) з конвенційними положеннями щодо забезпечення права на охорону здоров’я, а також з практикою їх застосування Європейським судом з прав людини; внесення змін до відомчих/міжвідомчих нормативно-правових документів, які визначатимуть зміст і перелік біологічних зразків особи. The purpose of the article is to determine the most effective measures of realization of the right to health that Ukraine could take in order to bring the law enforcement practice in line with the standards of the European Convention on Human Rights and precedents of the European Court of Human Rights, taking into account the experience of countries of the European Union and the Council of Europe, developing the most effective mechanisms for applying the decisions of the European Court of Human Rights in domestic criminal procedure in this regard. Methodology. The methodological basis of the article is a set of methods of scientific knowledge, among which the dialectical method occupies a leading place. General philosophical, general scientific and special legal methods of research were also used. Particular attention is paid to comparatively legal, structural-functional, regulatory-logical and systematic methods of research. The scientific novelty is that the authors attempted to analyze and evaluate mechanisms for ensuring the right to health care in criminal proceedings produced by European practice. The precedents of the European Court of Human Rights on the exercise of the right to health through the protection of the right to life, the prohibition of torture, the right to liberty and security of person, the right to a fair trial, respect for privacy and family life, the protection of housing are explored. Recommendations on the feasibility of implementing certain standards reflected in the European Convention on Human Rights in Ukraine’s criminal procedural legislation have been made, and theoretical, practical and legislative proposals have been made to increase the level of protection of the right to health at the national level. Conclusions.The right to health, as an international standard of criminal justice, as elaborated by the European Court of Human Rights and reflected in the national legislation, is an intricate, complex concept that includes various options and rights that need protection. The right to health care can be exercised in the framework of the protection of those recognized by the European Convention on Human Rights and reflected in the national legislation, such as: the right to respect for privacy and family life (right to physical and moral integrity), the right to liberty and personal integrity, the right to information and confidentiality, the right to an eco-friendly environment, the right to obtain reliable and timely information on factors that affect health. An analysis of the precedents of the European Court of Human Rights on the decisions of domestic courts in the part of disputes related to the exercise of the right to health care allows to ascertain its relative «youth». The Court’s precedents on the complaints concerning violations of the right to health care by law enforcement and judicial authorities in Ukraine demonstrate the need to increase the level of protection of the right at the national level by: providing legal education of the population; informing the authorized participants of thecriminal procedure (investigators, prosecutors, judges) of the conventional provisions on the protection of the right to health care, as well as the practice of their application by the European Court of Human Rights; modification of departmental/interagency regulatory documents that will determine the content and list of biological specimens of a person.