Особливості кримінальної відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналістів

Abstract

Мета статті – на підставі дослідження наукової думки, слідчої та судової практики здійснити юридичний аналіз об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 171 Кримінального кодексу України, визначити межі дозволеного втручання в приватне й сімейне життя особи під час виконання журналістом професійних обов’язків як умови визнання його діяльності законною в разі притягнення винуватих до кримінальної відповідальності за посягання на діяльність журналіста. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Методологічною основою статті є комплекс методів наукового пізнання, серед яких головне місце посідає діалектичний метод. Застосовано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (дедукцію, індукцію, синтез, абстрагування, аналогію) – для з’ясування сутності зазначених питань; теоретичний – у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури; емпіричний – під час аналізу слідчої та судової практики; метод системного аналізу – для окреслення напрямів удосконалення положень Кримінального кодексу України та практики його застосування. Наукова новизна зумовлена необхідністю вдосконалити зміст ст. 171 Кримінального кодексу України в частині визначення форм незаконного впливу на журналістів, полегшити застосування зазначеної кримінально-правової норми в правозастосовній практиці, уникнути плутанини під час вибору засобів запобігання цим злочинам. Обґрунтовано потребу з’ясування органами досудового розслідування, прокуратури, суду законності дій журналістів, потерпілих, відповідно до ст. 171 Кримінального кодексу України, у процесі виконання ними професійних обов’язків. Окреслено теоретичні та практичні пропозиції щодо підвищення ефективності застосування положень ст. 171 Кримінального кодексу України, за якою кваліфікують аналізовані злочини. Висновки. Дослідження тлумачення форм вияву перешкоджання законній професійній діяльності журналістів дало змогу визначити проблемні аспекти окресленого питання. Констатовано, що наявність у диспозиції ст. 171 Кримінального кодексу України декількох самостійних форм (перешкоджання, вплив, переслідування тощо) створює складнощі під час застосування зазначеної норми та вибору засобів запобігання цим злочинам. Водночас, з огляду на широкий спектр професійної діяльності журналістів, недоцільно й навряд чи можливо визначити в ст. 171 Кримінального кодексу України всі форми незаконного впливу на журналіста, а використання законодавцем узагальнювального словосполучення «будьяке інше перешкоджання» засвідчує можливість кваліфікації за цією статтею інших незаконних дій щодо журналіста. Також актуальною є необхідність змінити підходи стосовно оцінювання дій журналіста й особи, яка перешкоджала його законній діяльності. Ідеться про належну оцінку органами досудового розслідування, прокуратури та суду обставин злочину, передбаченого ст. 171 Кримінального кодексу України в частині з’ясування законності дій журналіста, зокрема під час: визначення суспільного інтересу, який переслідував потерпілий журналіст (меж втручання в приватне та сімейне життя особи); встановлення наявності/відсутності редакційного завдання, ліцензії на мовлення засобів масової інформації. Діяльність уповноважених суб’єктів має відповідати європейським стандартам у галузі свободи слова, також слід зважати на роль журналістів у демократичному суспільстві, не обмежувати законодавчо визначені права працівників засобів масової інформації та гарантії їхньої професійної діяльності, встановлені міжнародним і національним законодавством. The purpose of the article is to carry out a legal analysis of the objective side of the crime under art. 171 of the Criminal Code of Ukraine, to determine the limits of admissibility in the performance of professional duties of a journalist, as a condition for recognizing his activity as legitimate in the case of bringing those responsible to criminal responsibility for encroaching on the activity of the journalist. Methodology. The methodological toolkit was chosen in view of the goal, the specificity of the object and the subject of the research. The methodological basis of the study is a set of methods of scientific cognition, among which the dialectical method of cognition occupies the main place. The system of methods of scientific cognition was used: formal logic (deduction, induction, synthesis, abstraction, analogy) – to clarify the content of the issues under consideration; theoretical – in the process of research of scientific and educational-methodical literature; empirical – in the analysis of investigative and judicial practice; method of systematic analysis – to outline directions for improving the provisions of the Criminal Code of Ukraine and practice of its application. Scientific novelty is due to the need to improve the content of art. 171 of the Criminal Code of Ukraine regarding the definition of forms of unlawful influence on journalists, in order to facilitate the application of the mentioned criminal law norms in law enforcement practice, confusion in the choice of means of prevention of these crimes. The urgency of investigating the bodies of pretrial investigation, the prosecutor’s office, the court, the legitimacy of the actions of the journalists who have been injured in the sense of art. 171 of the Criminal Code of Ukraine in the performance of their professional duties. Theoretical and practical proposals made to increase the effectiveness of the application of the provisions of art. 171 of the Criminal Code of Ukraine, which qualifies these crimes. Conclusions. Research into the practice of interpreting forms of obstruction to the legitimate professional activity of journalists has revealed some problematic aspects of this issue. It is stated that the disposition of art. 171 of the Criminal Code of Ukraine of several independent forms – obstruction, influence, persecution, etc., creates difficulties in the application of the said norm and in the choice of means of prevention of these crimes. At the same time, given the wide range of professional activities of journalists, it is not advisable, and it is unlikely, to determine in art. 171 of the Criminal Code of Ukraine all forms of unlawful influence on the journalist, and the use by the legislator of the generalized phrase «any other obstacle» indicates the possibility of qualification under this article and other illegal actions against the journalist. There is also an urgent need to change approaches to evaluating the actions of the journalist and the person who obstructed his or her legitimate activities. It is a matter of proper assessment by the bodies of pre-trial investigation, prosecutor’s office and court of the circumstances of the crime under art. 171 of the Criminal Code of Ukraine, with regard to clarifying the legality of the journalist’s actions. In particular in: determining the public interest pursued by the injured journalist (the limits of interference with the private and family life of a person); establishing the presence/absence of an editorial assignment, media broadcasting license. The activities of authorized entities must comply with European standards in the field of freedom of speech, take into account the role of journalists in a democratic society, and not restrict the statutory rights of media workers and the guarantees of their professional activity established by international and national legislation.