Горизонтальний вектор балансу правових позицій у кримінальному провадженні

Abstract

У статті йдеться про баланс правових позицій в рамках кримінального провадження. Центральною фігурою у цьому процесі визначено суд, який перебуваючи у мультивекторній системі множини правових позицій різних суб’єктів-носіїв, моделює власні правові позиції. Авторська концепція передбачає, що вертикальний вектор балансу у цій системі стосується узгодження та релевантного застосування правових позицій Верховного Суду, Конституційного Суду та Європейського суду з прав людини. Горизонтальний вектор балансу стосується дихотомії правових позиції сторони обвинувачення та сторони захисту. У межах цієї статті дослідницьку увагу сконцентровано на питанні горизонтального вектора балансу. На підставі узагальнення різних доктринальних підходів, судової практики та законодавства було запропоновано поняття публічної та приватної правової позиції у кримінальному провадженні, визначено їх особливості, розглянуто тріаду компонентів у структурі правової позиції (інтенсіонал ‒ головна ідея, екстенсіонал ‒ аргументація та контекст ‒ домінантні підходи в правовій науці, загальний соціокультурний, історичний контекст). Обґрунтовується, що у горизонтальному векторі класична рівновага правових позицій потенційно можлива, коли аргументація обох сторін є достатньо сильною та переконливою, але вона неминуче має наслідком виникнення важкої дилеми для прийняття процесуальних рішень судом. У висновках наголошується, що, по-перше, на правозастосовному рівні баланс цінностей та інтересів проглядається крізь оптику балансу приватних та публічних правових позицій. По-друге, якщо до приватної правової позиції вимогливість не така категорична, то для публічної навпаки вона достатньо висока і чим вищий рівень органу публічної влади, який формує правову позицію, тим вищий рівень впливу і вищий рівень його відповідальності. The article deals with the balance of legal positions in criminal proceedings. The central fgure in this process is the court, which models its own legal positions being in a multi-vector system of legal positions of various subjects. The author's concept assumes that the vertical vector of balance in this system concerns the coordination and relevant application of the legal positions of the Supreme Court, the Constitutional Court and the European Court of Human Rights. The horizontal vector of balance refers to the dichotomy of the legal positions of the prosecution and the defense. Within the scope of this article, research attention is focused on the issue of the horizontal vector of balance. Based on the generalization of various doctrinal approaches, judicial practice and legislation, the concept of public and private legal position in criminal proceedings was proposed, their features were determined, and the triad of components in the structure of the legal position was considered (intentional ‒ the main idea; extensional – argumentation; context ‒ dominant approaches in legal science, general socio-cultural, historical context). It is argued that in the horizontal vector, the classic balance of legal positions is potentially possible when the arguments of both sides are suffciently strong and convincing, but it results in a diffcult dilemma for the court to make procedural decisions. The conclusions emphasize, frstly, at the law-enforcement level, the balance of values and interests is viewed through the optics of the balance of private and public legal positions; secondly, the requirements for a private legal position are not so strong, but for a public legal position, the requirements are signifcantly higher. The higher level of the public authority, which forms the legal position, determines the higher level of influence and the higher level of its responsibility.