Основні тенденції розвитку самоорганізації народу в Україні

Abstract

Визначено основні тенденції розвитку самоорганізації народу в Україні. Встановлено, що органи самоорганізації населення належать до колективної самоорганізації, яка є кровоносними судинами самоорганізації народу, а сукупність різних форм колективної самоорганізації створює загальнонародну самоорганізацію. Охарактеризовано конститутивні засади функціонування та основні тенденції розвитку самоорганізації народу, вдосконалення її процесів, які певною мірою залежні від зовнішнього і внутрішнього становища країни, від реагування керівних владних чинників на доленосні події, пов’язані з національною безпекою, із відстоюванням її суверенітету. У зв’язку з цим, визначено два основні моменти: перший — рівень розвитку самоорганізації народу у відповідь на ці загрози зростає; створюються різні самоврядні організації, котрі на сьогодні мають вагоміший вплив на суспільство, ніж державні інститути та організації, оскільки випереджають їх у вирішенні низки актуальних управлінських проблем; другий — водночас спостерігаються тенденції зниження активізації процесів самоорганізації, що пов’язано із суттєвим падінням довіри до органів державної та місцевої влади через ухвалення ними непопулярних рішень шляхом ігнорування думки наукових та громадських кіл, через зволікання у проведенні ефективних реформ в управлінні державою, а також у соціальній сфері, від чого залежить підвищення рівня соціального захисту та матеріального становища громадян в Україні. Визначено, що самоорганізація народу повинна бути побудована на принципах дотримання прав і свобод, честі та гідності кожної людини і громадянина, забезпечувати якісне зростання економічного доброту населення. Удосконалено систему наукових знань про особливості відносин самоорганізації народу та громадянського суспільства, системні уявлення про ефективні напрями правового реформування громадянського суспільства через процеси самоактуалізації, самооцінки, саморегуляції, самоствердження, саморозвитку громадян. The article deals with the analysis of the main tendencies in the development of self-organization of the people in Ukraine. It was established that bodies of selforganization of the population belong to the collective self-organization, which acts as blood vessels for the self-organization of the people. A set of different forms of collective self-organization creates a nation-wide self-organization. The constitutional principles of functioning and the main tendencies in the development of selforganization of the people, improvement of its processes, which to a certain extent depend on the external and internal state of the country, from the reaction of the ruling authorities to the essential events, connected with national security, with the advocacy of its sovereignty are characterized in the article. In this regard, two main points are identifed: the frst — the level of development of self-organization of the people in response to these threats increases; various self-governing organizations are being created, which today have more signifcant impact on society than state institutions and organizations, since they are far ahead in solving a number of topical managerial problems; the second — at the same time, there are tendencies in the decrease of the activation of self-organization processes, which is connected with a signifcant decrease in trust to state and local authorities due to the adoption of unpopular decisions by ignoring the opinions of scientifc and public circles, due to the delay in conducting effective reforms in the management of the state, as well as in social sphere, which is directly connected with the increase of the level of social protection and fnancial position of the citizens in Ukraine. It has been settled that the self-organization of the people should be based on the principles of observance of rights and freedoms, honor and dignity of every person and citizen, and must ensure high-quality growth of the economic goodness of the population. The system of scientifc knowledge about the peculiarities of self-organization of people and civil society; systemic notions about effective directions of legal reform of civil society through self-actualization, self-assessment, self-regulation, self-affrmation, self-development of citizens has been improved.