Праворозуміння – концептуально-методологічний фундамент формування та розвитку правової доктрини (за матеріалами журнальної дискусії 2021–2023 рр.)

Abstract

В українській юриспруденції останнім часом актуалізувалась проблематика формування та розвитку правової доктрини, – проблематика, яка постійно залишається в полі уваги світової юридичної спільноти. Метою пропонованої статті є надання авторської інтерпретації загального поняття правової доктрини і демонстрація ролі праворозуміння як концептуально-методологічного фундаменту формування та розвитку останньої. З огляду на багатоманіття правоявищ «правовість» і «юридичність» навряд чи можуть вважатись односмисловими їхніми характеристиками. Властивість «юридичності» видається можливим пов’язати лише з тими соціальними явищами, які є наслідком державного волевиявлення, владно-регулятивної діяльності органів держави. З таких позицій юридичною вважатиметься лише така доктрина, яка безпосередньо виголошується, підтримується, використовується державними органами в їхній юридико-регулятивній практиці. Основою наведеної інтерпретації юридичної доктрини є розуміння права як встановленого чи санкціонованого державою, тоді як серед інших різновидів праворозумінь, зокрема, «природного», або ж соціологічного, державно-регулятивна діяльність найчастіше взагалі не згадується. Видається підставним вважати правовою доктриною цілісну, логічно узгоджену, динамічну систему світоглядно-концептуальних поглядів загального, настановчо-спрямовуючого характеру щодо такої людської життєдіяльності, поняття про яку позначається терміном «правова». З огляду на загальновідомий історичний плюралізм праворозуміння, плюралізм правових доктрин є і, вочевидь, надалі буде нездоланним. Поняттєве розрізнення доктрин правових і юридичних саме по собі не спростовує тієї обставини, що власні соціально-потребові й концептуальні джерела плюральності можуть бути, так чи інакше, в обох щойно згаданих видів доктрин. Натомість концептуальною основою для моністичної, уніфікованої інтерпретації поняття юридичної доктрини сьогодні, як і раніше, слугує лише державоцентричний підхід до розуміння права. Abstract. In Ukrainian jurisprudence, the issue of the formation and development of law doctrine has been brought up recently, an issue that constantly remains in the field of attention of the world legal community. The purpose of the proposed article is to provide the author's interpretation of the general concept of law doctrine and demonstrate the role of law understanding as a conceptual and methodological foundation for the formation and development of the latter. In view of the multiplicity of legal phenomena "lawfulness" and "legality" can hardly be considered as their single-meaning characteristics. The property of "legality" can be associated only with those social phenomena that are the result of the state's manifestation of will, the power-regulatory activity of state bodies. From such positions, only such doctrine, which is directly pronounced, supported, and used by governmental bodies in their legal and regulatory practice, will be considered legal. The basis of the given interpretation of legal doctrine is the understanding of law as established or sanctioned by the state, while among other types of law understandings, in particular, "natural" or sociological, state-regulatory activity is most often not mentioned at all. It seems reasonable to consider a law doctrine as a complete, logically agreed, dynamic system of worldview-conceptual views of a general, instructive-directive nature regarding such human life activity, the concept of which is denoted by the term "lawful". Given the well-known historical pluralism of law understanding, the pluralism of law doctrines is and, obviously, will be insurmountable in the future. The conceptual distinction between law and legal doctrines in itself does not disprove the fact that both of the just mentioned types of doctrines can have their own socio-necessary and conceptual sources of plurality, one way or another. Instead, the conceptual basis for a monistic, unified interpretation of the concept of legal doctrine today, as before, is only a state-centric approach to the understanding of law.