Свобода та відповідальність як філософсько-правові цінності

Abstract

У статті з’ясовано значущість співвідношення свободи та відповідальності як філософсько-правових цінностей та категорій права. Розкрито еволюцію поглядів мислителів різних епох щодо співвідношення свободи та відповідальності на ключових етапах формування людства. Встановлено, що представники філософсько-правової думки протягом розвитку людського суспільства торкалися філософських, моральних, психологічних, правових та соціологічних аспектів проблеми співвідношення свободи та відповідальності. Стверджується, що античне право все ж продемонструвало обмежене, але конкретне та реальне усвідомлення свободи, тоді як сучасне право визначає свободу як універсальну цінність. Класична європейська філософія розкриває два розуміння свободи: свобода як пізнана необхідність, як підстава для можливостей людини; свобода як живе дихання (пульсації) саморозвитку людини в історії. Трансцендентальний горизонт свободи схиляє нас до висновку, що свобода є своєрідною інтеграцією всіх її нерозвинених форм і модифікацій і одночасно умовою тієї цілісності, до якої прагне сучасна людина. Поява та практичне застосування юридичного закону є фундаментом того порядку, який існує у конкретній спільноті, оскільки ніхто не може безкарно змінювати закони за своєю волею. Встановлено, що І. Кант уперше розділив людську свободу на: позитивну – свободу добра і негативну – свободу свавілля. Позитивна свобода робить можливою дію відповідно до власної системи цінностей та власних цілей. Негативна свобода є аморальною, небезпечною для людини та суспільства. Розглянуто поняття «ступінь свободи», «міра свободи». Встановлено, що у юриспруденції «ступінь свободи» називається поколінням прав. Описано чотири покоління прав, які є ключовими для життєдіяльності будь-якої людини. З’ясовано, що будучи мірою людського буття, свобода розвивається в таких формах: політичній, економічній, ідеологічній та правовій. Проблема свободи необхідним чином пов’язана з проблемою відповідальності людини та виходить за межі правової категорії і зачіпає політичну, духовну, моральну та культурну сфери, оскільки передбачає спілкування вільних індивідів між собою (відповідальність за процес спілкування). Постає і водночас розв’язується проблема готовності індивіда брати на себе відповідальність за розвиток та майбутнє держави та спільноти, представником яких він є. The article clarifes the signifcance of the relationship between freedom and responsibility as philosophical and legal values and categories of law. The evolution of the views of thinkers of different eras regarding the ratio of freedom and responsibility at the key stages of the formation of humanity is revealed. It was established that representatives of philosophical and legal thought during the development of human society touched on the philosophical, moral, psychological, legal and sociological aspects of the problem of the ratio of freedom and responsibility. It is argued that ancient law nevertheless demonstrated a limited but concrete and real awareness of freedom, while modern law defnes freedom as a universal value. Classical European philosophy reveals two understandings of freedom: freedom as a known necessity, as a basis for human possibilities; freedom as the living breath (pulsations) of human self-development in history. The transcendental horizons of freedom leads us to the conclusion that freedom is a kind of integration of all its undeveloped forms and modifcations and at the same time a condition of the integrity to which modern man strives. The emergence and practical application of legal law is the foundation of the order that exists in a particular community, since no one can change the laws at will with impunity. It was established that I. Kant frst divided human freedom into: positive – freedom of good and negative – freedom of arbitrariness. Positive freedom is made possible by acting according to one’s own system of values and one’s own goals. Negative freedom is immoral, dangerous for man and society. The concept of “degree of freedom”, “degree of freedom” is considered. It has been established that in jurisprudence the “degree of freedom” is called the generation of rights. Four generations of rights are described, which are key to the life of any person. It was found that, being a measure of human existence, freedom develops in the following forms: political, economic, ideological and legal. The problem of freedom is necessarily related to the problem of responsibility, and the person goes beyond the legal category and affects the political, spiritual, moral and cultural spheres, since it involves the communication of free individuals among themselves (responsibility for the communication process). The problem of an individual’s readiness to take responsibility for the development and future of the state and community, of which he is a representative, arises and at the same time is solved.