Торгівля людьми в умовах воєнного стану в Україні: психологічні особливості жертв

Abstract

У статті розглядаються основні форми торгівлі людьми та використання її в Україні та інших державах. Наголошено, що торгівля людьми як явище тісно пов’язана із загальносвітовими процесами, тому збройні конфлікти, стихійні лиха, фінансові кризи, політична напруга, посилення та перерозподіл міграційних потоків впливають на структуру торгівлі людьми у всьому світі та в окремих державах. Висока латентність зазіхань, пов’язаних з работоргівлею та використанням рабської праці, забезпечується не тільки специфікою механізму їх скоєння, а й діяльністю злочинців, які намагаються замаскувати її сліди, перешкодити їх виявленню, розкриттю та розслідуванню, ухилитися від кримінальної відповідальності. На основі проведених досліджень виявлено психологічні особливості жертв торгівлі людьми, розроблено соціально-психологічні портрети основних груп постраждалих та рекомендації з організації продуктивного спілкування з ними на користь виявлення, розслідування та профілактики таких злочинів. Особливий акцент зроблено на заходах протидії торгівлі людьми, які можуть виявитися корисними й для інших постсоціалістичних держав, тому в них необхідно передбачати комплекс заходів превентивного, інформаційного, соціально психологічного змісту, а також постійної взаємодії правоохоронних органів із соціальними службами, психологами та громадськими організаціями. Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, ми дійшли висновку, що наразі людство продовжує страждати від такого негативного явища, як торгівля людьми. Торгівля людьми та рабство остаточно не викорінено навіть у державах, визнаних розвиненими не лише в економічному відношенні, а й у політичному та правовому. Суспільно небезпечне діяння, метою якого є торгівля людьми, визнано злочином міжнародного характеру, що має досить високий рівень латентності, тому реальні масштаби цього злочину оцінити дуже важко. Незважаючи на те, що світове співтовариство прийняло достатню кількість нормативноправових актів міжнародного характеру, спрямованих на регулювання питань попередження та протидії торгівлі людьми та рабству, варто визнати, що не всі держави, у тому числі й Україна, успішно виконують взяті на себе зобов’язання міжнародного характеру. The article examines the main forms of human trafcking and its use in Ukraine and other countries. It is emphasized that human trafcking as a phenomenon is closely related to global processes, therefore armed conflicts, natural disasters, fnancial crises, political tension, strengthening and redistribution of migration flows affect the structure of human trafcking throughout the world and in individual states. The high latency of encroachments related to the slave trade and the use of slave labor is ensured not only by the specifcs of the mechanism of their commission, but also by the activities of criminals who try to mask its traces, prevent their detection, disclosure and investigation, and evade criminal responsibility. On the basis of the conducted research, psychological characteristics of victims of human trafcking were identifed, socio-psychological portraits of the main groups of victims were developed and recommendations for organizing productive communication with them for the beneft of detection, investigation and prevention of such crimes. Special emphasis is placed on antitrafcking measures that may be useful for other post-socialist states, so they must include a set of measures of preventive, informational, social psychological content, as well as constant interaction of law enforcement agencies with social services, psychologists and public organizations. Thus, summarizing the above, we came to the conclusion that humanity continues to suffer from such a negative phenomenon as human trafcking. Human trafcking and slavery have not been completely eradicated even in states recognized as developed not only economically, but also politically and legally. A socially dangerous act, the purpose of which is human trafcking, is recognized as a crime of an international nature, which has a fairly high level of latency, so it is very difcult to assess the real scale of this crime. Despite the fact that the world community has adopted a sufcient number of normative and legal acts of an international nature aimed at regulating issues of prevention and combating human trafcking and slavery, it is worth recognizing that not all states, including Ukraine, successfully fulfll their obligations of an international nature.