Європейські стандарти ефективності досудового розслідування: дисертація

Abstract

Дисертація є першим в Україні системним і комплексним дослідженням європейських стандартів ефективності досудового розслідування. Європейські стандарти досудового розслідування у дисертації досліджувалися, виходячи з особливостей кримінального провадження у стадії досудового розслідування. Розглянуто об’єкт (предмет) діяльності, цілі та завдання, суб’єктів стадії досудового розслідування, засоби діяльності у цій стадії, процес діяльності. Аргументовано, що суб’єктами, стосовно діяльності яких можна вживати формулювання «європейські стандарти досудового розслідування», є: слідчий суддя, керівник органу прокурори, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, керівник органу дізнання, дізнавач, оперативні підрозділи. На основі практики ЄСПЛ, міжнародних актів, сучасних доктринальних підходів розглянуто концепт ефективності досудового розслідування. Доведено, що ефективність досудового розслідування є кумулятивною категорією, а критерії ефективності розслідування є багатофакторними. Вона має бути витлумачена у телеологічному (цільовому) аспекті – як досягнення прогнозованого результату; якісному аспекті – дотриманні конвенційних вимог та вимог кримінального процесуального законодавства (зважаючи на витлумачену у практиці ЄСПЛ вимогу якості закону); аксіологічному аспекті – необхідності у демократичному суспільстві та пропорційності обмеження прав людини у кримінальному провадженні. Прогнозованим результатом, досягнення якого слід розглядати з позицій ефективності, є підсумкове процесуальне рішення у досудовому кримінальному провадженні. Досягнення саме цього результату має бути забезпечено умовами законності та пропорційності обмеження прав людини. Доведено, що стандарти ефективності досудового розслідування у практиці ЄСПЛ стосуються не тільки процесуальних зобов’язань держави за ст. 2 та 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а мають більш широку сферу дії. витлумачені ЄСПЛ стандарти ефективності розслідування у аспекті позитивних зобов’язань держави за ст. 2, 3 Конвенції, поширені також на ст. 4, 5, 8 та 14 Конвенції, є загальними стандартами національного досудового розслідування, незалежно від того, за якою статтею КК України кваліфіковано вчинене діяння (проте, стандарт залучення рідних є специфічним у разі саме смерті жертви). Мета розслідування, витлумачена ЄСПЛ, відображена у завданнях кримінального провадження, викладених у ст. 2 КПК України. Указано, що у практиці ККС ВС на основі практики ЄСПЛ вироблені стандарти оцінки судами ефективності реагування органами досудового розслідування, прокуратурою (з урахуванням того періоду, коли ще не функціонувало Державне бюро розслідувань), та судами на скарги підозрюваних, обвинувачених щодо застосування до них тиску, катувань, забороненого поводження, незаконних методів розслідування. ККС ВС, надаючи оцінку, найперше оцінює реагування судів та факт оцінки судами результатів діяльності (якщо така була) органу досудового розслідування, прокурора. На основі практики ЄСПЛ та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню виділено такі стандарти ефективності досудового розслідування: загальні (незалежність та неупередженість; належність (адекватна компетентність); ретельність; повнота; оперативність та своєчасність; контроль громадськості (відкритість); залучення та участь потерпілого) та спеціальні (залежно від обставин провадження: урахування вразливості особи, здійснення міжнародного співробітництва у провадженнях із транскордонним елементом). У дисертації детально розглянуто європейські стандарти розслідування порушень права на життя: незалежність та неупередженість, належний характер, ретельність, повнота, оперативність і розумна швидкість, контроль громадськості і залучення рідних, розкрито їх зміст на основі практики ЄСПЛ та доктрини. Систематизовано порушення Україною позитивних зобов’язань за ст. 2 Конвенції у цій сфері. У дисертації детально проаналізовано європейські стандарти розслідування жорстокого поводження: незалежність та неупередженість, належність, ретельність, повнота, публічність, невідкладність та розумна швидкість, громадський контроль, участь потерпілого, розкрито їх зміст на основі практик ЄСПЛ та доктрини. Систематизовано порушення Україною позитивних зобов’язань за ст. 3 Конвенції у цій сфері. Реалізація європейських стандартів ефективності розслідування у законодавстві та правозастосовчій практиці України у дисертації досліджена за такими напрямками: реалізація стандарту публічності та розумної швидкості; реалізація стандарту належності та повноти розслідування; реалізація стандартів ретельності розслідування та збереження доказів; реалізація стандарту незалежності та неупередженості; реалізація інших стандартів ефективності досудового розслідування; реалізація стандартів ефективності досудового розслідування в умовах воєнного стану. Дослідження стандарту публічності довело, що загалом він реалізується у достатньому обсязі, проте, стосовно кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення є проблемні питання, зокрема, якщо постраждалі є вразливими. Доведено, що для реалізації стандарту публічності та балансу приватних та публічних інтересів у провадженнях приватного обвинувачення слід: уточнити перелік діянь у ст. 477 КПК України; надати повноваження стороні обвинувачення стосовно початку кримінального провадження за умови отримання заяви стосовно вчинення кримінального правопорушення щодо вразливої особи; якщо така особа заявить клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою від обвинувачення, слідчий, прокурор, дізнавач повинні мати повноваження щодо відмови у разі, якщо є дані стосовно впливу на вразливу особу і що клопотання не відповідає її реальному волевиявленню. Реалізація стандарту розумної швидкості ускладнена різними режимами строків досудового розслідування, у зв’язку з цим аргументовано потребу перегляду режиму строків досудового розслідування у КПК України. Також доведено, що має бути вироблена така практика тлумачення та застосування формулювання «зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін», що не суперечитиме позитивним зобов’язанням держави щодо ефективного розслідування. Указано, що негативний вплив на ефективність розслідування у аспекті стандартів належності та повноти розслідування можуть спричинити: співвідношення положень п. 4 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи та КПК України щодо експертів; неможливість без ухвали слідчого судді отримати інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; неможливість без ухвали слідчого судді початку проведення негласної слідчої (розшукової) дії у порядку ст. 250 КПК України у разі вчинення злочину проти життя особи; невідображення у ст. 234 КПК України специфіки доказування необхідності проведення обшуку, коли йдеться про відшукання трупу або його частин; невизначеність характеру досудового розслідування у ситуаціях, коли закінчились строки досудового розслідування щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи; невизначеність процесуального режиму трупа і його частин у кримінальному провадженні. У практичній площині негативний вплив можуть спричинити неналежна організація розслідування та неоперативне проведення необхідних процесуальних дій; несвоєчасна ідентифікація розслідування або прокурорського нагляду як неефективних; невстановлення особливого мотиву вчинення злочину та специфіки потерпілих; ненадання потерпілим матеріалів для ознайомлення у порядку ст. 221 КПК України; затягування із повідомлення про підозру за наявності для цього достатніх доказів. Наявних кримінально-процесуальних засобів загалом достатньо для реалізації стандарту ретельності розслідування та збереження доказів, проте, мають бути уточнені процедура та підстави їх використання. Зокрема, при збиранні медичної документації, яка знаходиться у потерпілого, і на підстави якої проводилася судово-медична експертиза, важливо враховувати практику ККС ВС, зокрема, щодо оцінки належності способу збирання. У аспекті реалізації стандарту незалежності та неупередженості доведено потребу регламентації механізму вирішення самовідводів. Указано на проблемність реалізації цього стандарту при розслідуванні підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. На основі аналізу практики реалізації стандарту участі потерпілого у розслідуванні доведено недостатність можливостей потерплого стосовно використання спеціальних знань у кримінальному провадженні, а отже запропоновано переглянути права потерпілого щодо залучення експерта; прав потерпілого щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження при закритті кримінального провадженні, складанні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Також доведено, що потерпілого слід наділити правом отримувати витяг з ЄРДР, що відомості про кримінальне правопорушення за його заявою внесено до ЄРДР та уточнити права потерпілого при ознайомленні з матеріалами сторони захисту у порядку ст. 290 КПК України. У аспекті урахування вразливості потерпілого на основі міжнародних актів та практики доведено, що неефективне розслідування в Україні злочинів на ґрунті ненависті обумовлено як порушенням загальних стандартів, так і: неврахуванням мотиву при кваліфікації; невжиття заходів для ідентифікації мотиву та його доказування у разі наявності інформації; обрання напрямків розслідування, не пов’язаних із мотивами нетерпимості. Указано, що з урахуванням міжнародних стандартів розслідування сексуального насильства в умовах збройного конфлікту і неможливості наполягати на даванні показань потерпілими, навіть якщо спливає строк досудового розслідування, потрібний спеціальний механізм стосовно строків досудового розслідування при розслідуванні таких фактів після повідомлення про підозру і до повідомлення про підозру – після припинення чи скасування воєнного стану. Аргементовано, що в умовах воєнного стану ефективність досудового розслідування має бути все одно забезпечена, проте, усі стандарти мають специфіку у їх реалізації. Детально розкрито специфіку реалізації кожного стандарту. Досліджено використання у кримінальному провадженні України протоколів (кодексів) кращих практик розслідувань (зокрема, Міннесотський протокол, Борнмутський протокол, Стамбульський протокол, протокол Берклі, Глобальний кодекс поведінки для осіб, які збирають та використовують інформацію про систематичне сексуальне насильство в умовах конфлікту, Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті тощо), виокремлено їх ознаки та доведено можливість використання у правозастосуванні в Україні з урахуванням положень КПК України. The dissertation is the first systematic and comprehensive research work on European standards of the pre-trial investigation effectiveness. Based on the aspects of criminal proceedings at the pre-trial investigation stage European standards of the pre-trial investigation were examined in the dissertation. The object of activity, goals and tasks, actors of pre-trial investigation, means of operation with the stage, activity process were studied. It is argued that actors in respect of whom the formulation of ‘European standards of pre-trial investigation’ are an investigative judge, head of the prosecutor’s office, prosecutor, head of a pre-trial agency, investigator, head of inquiry body, inquirer, and operational units. Based on the case law of the European Court of Human Rights (ECtHR), international treaties, and doctrinal approaches the concept of pre-trial investigation effectiveness is explored. It is proved that the effectiveness of pretrial investigation is a cumulative category whereas its criteria are multivariate. It should be interpreted within the theological aspect – as achievement of predicted outcome; qualitative aspect – compliance with both the convention requirements and the requirements of the criminal procedural law (given the requirement of the quality of the law interpreted in the case law of the ECtHR); axiological aspect – the need for a democratic society and the proportionality of the restriction of human rights in criminal proceedings. The predicted outcome, the achievement of which should be considered from the standpoint of efficiency, is the final procedural decision in pre-trial criminal proceedings. The achievement of this result must be ensured by the conditions of legality and proportionality of human rights restrictions. It is proved that standards of pre-trial investigation effectiveness int the case law of ECtHR are effective not only in respect of precrural obligations of a state under Arts. 2 and 3 of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms (Convention) but have a broader scope. Interpreted by ECtHR standards of effective investigation within the scope of positive obligations of the state under Arts. 2 and 3 of the Convention also apply to Arts. 4, 5, 8, and 14 of the Convention, are the general standards of the national pre-trial investigation regardless of what article of the Criminal Code of Ukraine (CC of Ukraine) the committed act was qualified under (however, the standard for involving relatives is specific in the event of the death of the victim). The goal of the investigation, interpreted by the ECtHR, is reflected in the tasks of criminal proceedings outlined in Art. 2 Code of Criminal Procedure of Ukraine (CCP of Ukraine). It is pointed out that based on the case law of ECtHR the Criminal Cassation Court of the Supreme Court (Cassation Court) has developed standards for assessing the effectiveness of responding to complaints of suspects and defendants about using pressure, torture, prohibited treatment, illegal methods of investigation against them by a pre-trial investigation body (taking into account the period when the State Bureau of Investigation was not yet functioning), a prosecutor’s office and courts. When assessing, the Cassation Court first measures the response of courts and their assessment of the pre-trial investigation body’s, prosecutor’s activity (if applicable). Based on the practice of ECtHR and the European Committee for the Prevention of Torture and Inhuman or Degrading Treatment or Punishment (CPT) the following standards of pre-trial effectiveness are identified: general (independence and impartiality); due character (adequate competence); thoroughness; completeness; promptness and timeliness; public scrutiny (openness); involvement and participation of the victim) and special (depending on the circumstances of the proceedings: taking into account the vulnerability of the individual, and the implementation of international cooperation in proceedings with transboundary element). European standards of investigating violations of the right to life are thoroughly covered in the dissertation: independence and impartiality, adequacy, thoroughness, completeness, promptness and reasonable expedition, public scrutiny, and the participation of the next-of-kin. Based on the case law of ECtHR and doctrine their content is analyzed. Violations of Ukraine’s positive obligations within this area under Art. 2 of the Conventions are systemized. European standards of investigating ill-treatment are thoroughly analyzed in the dissertation: independence and impartiality, adequacy, thoroughness, completeness, promptness and reasonable expedition, public scrutiny and the participation of the victim. Based on the case law of ECtHR and doctrine their content is analyzed. Ukraine’s positive obligations within this area under Art. 3 of the Conventions are systemized. The realization of European standards of effective investigation in the legislature and law-enforcement practice of Ukraine is examined in the following directions: realization of publicity standard and reasonable promptness; realization of the standard of adequacy and completeness of investigation; realization of the standards of thoroughness and security of evidence; realization of the standard of independence and impartiality; realization of other standards of pre-trial investigation effectiveness; realization of pre-trial investigation effectiveness under wartime conditions. A study of the standard of publicity proved that in general it is realized sufficiently, however, there are issues regarding the criminal proceedings conducted in the form of private prosecution, particularly in case victims are vulnerable. It has been proved that to realize the standard of publicity and balance of private and public interests in the criminal proceedings conducted in the form of private prosecution the following is required: clarify the list of criminal offenses in Art. 477 of CCP of Ukraine; provide the prosecution party with powers regarding the initiation of criminal proceedings given the alleged criminal offense was committed against a vulnerable person; if such person submits a motion to close criminal proceedings due to refusal to prosecute an investigator, prosecutor, inquirer shall have powers to reject it given there is evidence of pressure being put on a vulnerable person and that the motion does not correspond to the real expression of will. Since the realization of reasonable promptness is complicated by different modes of time limits during pre-trial investigation, the need for a review of the regime of time limits of the pre-trial investigation in the CCP of Ukraine is proposed. It is proved that there should be developed such a practice of interpreting and using the formulation ‘the changes do not have a retroactive effect in time and apply to cases in which information about a criminal offense entered into the Unified Register of Pre-trial Investigations (Register) after the entry into force of these changes’ that would not contradict with positive obligations of the state on the effective investigation. It is pointed put that the following considerations could negatively affect the effectiveness of investigation regarding standards of due character and completeness: correlation between Para. 4 of the Rules for conducting commission forensic medical examinations in the bureau of forensic medical examination and CCP of Ukraine regarding experts; inability to obtain information in possession of a telecommunications operator on connections, subscribers, provision of telecommunications services, including the receipt of services, their duration, content, transmission routes, etc. without a ruling of an investigative judge; inability to initiate a covert investigative (search) action under Art. 250 of CCP of Ukraine in case of commission of a crime against the life of a person without a ruling of an investigative judge; lack of specifics of proving the necessity of conducting a search in case of finding a corpse or its parts in Art. 234 of CCP of Ukraine; the vagueness of character of pre-trial investigation in situations when the time limits of pre-trial investigation of grave or especially grave crime against the life of a person have expired; unclear procedural regime of a corpse and its parts in criminal proceedings. Within the practical area, the negative influence could be caused by the inadequate organization of an investigation and ill-timed conducting of procedural actions; untimely identification of investigation or prosecutor’s supervision as ineffective; failure to identify the special motivation of committing a crime and victims’ specifics; failure to provide materials to victims for a review under Art. 221 of CCP of Ukraine; delay in notifying a person of a suspicion when there I sufficient evidence to do so. The available criminal procedure tools are generally sufficient to implement the standard of the thoroughness of the investigation and the preservation of evidence, but the procedure and grounds for their use should be clarified. When collecting medical documentation that is in the possession of a victim, and based on which a forensic medical examination was carried out, it is important to consider the practice of the Cassation Court, in particular, in assessing the due character of evidence collection. In the aspect of the implementation of the standard of independence and impartiality, the necessity of regulating the mechanism for recusal decisions has been proved. It was pointed out that the implementation of this standard is problematic during the investigation by the internal control unit of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine. Based on the analysis of the practice of realization of the standard of victim participation in the investigation the insufficiency of the victim’s ability to use special knowledge in criminal proceedings is demonstrated, and thus it was proposed to revise the rights of the victim to involve an expert as well lack of the victim’s right to review the materials in case of closure of criminal offense, drafting a motion to release a person from criminal liability. It is also proved that a victim shall be given a right to have an extract from the Register that information regarding the criminal offense on his/her application has been lodged to the Register and refine the rights of a victim during the procedure of disclosing the records of defense party under Art. 290 of CCP of Ukraine. Considering the vulnerability of the victim, on the basis of international acts and practice, it has been proved that the ineffective investigation of hate crimes in Ukraine is due to both the violation of general standards and the failure to take into account the motive in qualification; failure to take measures to identify the motive and proving it when information present is sufficient to do so; selection of areas of investigation that are not related to the motives of intolerance. It is indicated that considering international standards for the investigation of sexual violence in armed conflict and the impossibility of forcing victims to testify, even if the period of pre-trial investigation expires, a special mechanism is needed regarding the time limits of pre-trial investigation when investigating such facts after notification of suspicion and before notification of suspicion - after the termination or lifting of wartime. It is argued that under wartime conditions, the effectiveness of pre-trial investigation should still be ensured, however, all standards have specifics in their implementation. The specifics of the implementation of each standard are thoroughly covered. The use of protocols (codes) of best investigation practices in criminal proceedings of Ukraine is examined (for instance, Minnesota Protocol, Bournemouth Protocol, Istanbul Protocol, Berkeley Protocol, and Global code of conduct for gathering and using information about systematic and conflict-related sexual violence (Murad Code), International Protocol on the documentation and investigation of sexual violence in conflict, etc.). Characteristics of the abovementioned practices are identified and their applicability in Ukrainian law enforcement is proved subject to the provisions of the CCP of Ukraine.