Верховенство права як соціокультурний феномен: дисертація

Abstract

Зазначено, що, вивчаючи будь-який соціокультурний феномен, доречним є аналіз історичних та методологічних витоків конкретного явища, дослідження генезису його становлення, функціонування тощо. Це, безперечно, стосується права не тільки як інструментального чинника, головною функцією якого є регулювання суспільних відносин державною владою, а й як самодостатнього феномена, важливого засобу суспільного розвитку, невід’ємного елемента культурного універсуму. Зазначено, що соціальні перетворення та активні демократичні процеси у всіх сферах суспільного життя сприяли інтеграції різних типів праворозуміння, зумовлювали оновлення методологічних підходів до визначення сутності, змісту, форм існування права, спонукали до перегляду важливих правових цінностей. Наголошено, що примітним фактом збагачення вітчизняної теорії права є якісне відродження концепцій природного права. Природно-правова теорія ґрунтується на розумінні права як системи загальнообов’язкових, усвідомлених суспільством понять про право, про обов’язки громадян, їх відповідальність, що основані на принципах справедливості, свободи та формальної рівності. В основі цієї концепції лежить розуміння права як панування норми вищого порядку, яка споріднена людському розуму, вищій божественній сутності людського буття. Зазначено, що у працях такого мислителя, як І. Кант, розвинуто особливий гуманістичний потенціал теорії природного права. Онтологічно-теологічний підхід до з’ясування сутності права як соціальної системи, який обстоювали з позиції метафізики І. Кант та Г. Гегель, був пов’язаний головно із людиною, з визнанням її свобідної волі. На їх концепції ґрунтувалися подальші природно-правові вчення, зокрема і сучасні. Указано, що І. Кант, основуючись на етиці, розкривав питання про природу і сутність особистості. Він намагався поєднати їх із правовими основами буття людини. Зазначено, що, на думку філософа, людина повинна оцінювати свої рішення та вчинки, враховуючи свободу та самоцінність інших людей. І. Кант уважав одним із найвищих обов’язків людини повагу до права інших. Наголошено, що розглядуване поняття «верховенство права» наповнюється реальним змістом, якщо визначальний його елемент (складник) – право –розглядається не як результат правотворчої діяльності держави, не як акт державної влади, тим паче її знаряддя, а як соціальний феномен, що має глибоке коріння у світовій і національній культурі, духовній історії народу, його традиціях, національній ментальності, як явище, безпосередньо пов’язане з такими фундаментальними категоріями, як справедливість, свобода, формальна рівність, гуманізм. Саме у природно-правовій доктрині право розглядається як соціальне явище, надбання спеціальної культури суспільства. Вказано, що кожна концепція, яка обґрунтовується у науковому середовищі, безперечно, має право на існування і викликає інтерес, адже процес пізнання права, його осмислення, визнання його ролі та значущості безперервний, про що свідчить те, що за останні десятиліття у теорії права спостерігається справжній ренесанс, що проявився в активному зверненні багатьох вітчизняних науковців до основ природного права, і як наслідок – до переосмислення традиційних позитивістських правових концепцій, що тривалий час у вітчизняній юридичній науці посідали безальтернативне панівне становище. Підкреслено, що такі серйозні зміни були пришвидшені глибокими суспільно-політичними трансформаційними процесами, що ознаменували крах тоталітарної комуністичної системи та її ідеології. Акцентовано, що з огляду на це примітним фактом збагачення вітчизняної теорії права є якісне відродження концепцій природного права. Акцентовано, що саме у природно-правовій доктрині верховенство право розглядається як соціальне явище, надбання спеціальної культури суспільства. Розглянуто методологію як сукупність основних положень і вимог теорії пізнання вихідних філософсько-діалектичних законів і категорій, загальнологічних принципів, методів, способів і прийомів, які наука використовує для опису, аналізу та вивчення різних сторін об’єктивної дійсності, а також під час пошуку нових знань. Вказано, що методологічні засади дослідження моделей права мають базуватися не на раціональному, а на ірраціональному, трансцендентному підході, бо саме так, як видається, можливо розглянути цінність об’єкта нашого вивчення. Актуалізовано значення моделей права у формуванні оптимального погляду на зміст права, на механізм його дії, на розуміння верховенства права, підвищення його ролі у вирішенні соціальних конфліктів й подоланні кризових явищ, у захисті прав і свобод людини та громадянина тощо. Підкреслено, що методологічна значущість розглянутих моделей права полягає насамперед у досягненні ефективності реалізації норм національного і міжнародного права, тобто реальної дії верховенства права у просторі та часі. Зазначено, що науково-пізнавальна цінність моделей права полягає насамперед у тому, що у них відображено функціональність права – основні напрями його впливу на суспільні відносини та поведінку особи з метою їх упорядкування, охорони й захисту. Вказано, що розуміння права як нормативної моделі соціальної дії є багатоаспектною проблемою. Відтак дослідження кожної її складової пов’язане із використанням особливих методологічних підходів, понятійного інструментарію, з чітким визначенням предмета розгляду, а також з урахуванням концептуально необхідних засад, із-поміж яких є вибір такої парадигми, яка забезпечує сукупність пізнавальних принципів і прийомів відображення реальності, основуючись на яких забезпечується логіка організації знань і творення моделей теоретичного їх тлумачення. Такою вихідною концептуальною схемою вивчення проблеми, її інтерпретаційного осмислення, на нашу думку, може бути адаптована в загальнотеоретичних дослідженнях філософсько-правова парадигма. Відповідно до загальноприйнятого підходу до розуміння проблем буття та дії природного права, стверджуємо, що його ідея основана на таких константних трансцендентальних імперативах, як справедливість, моральність, об’єктивність, ідеальність, універсальність, незмінність тощо, які позитивно впливають на правотворчість, правову систему, формування концептуальних правових категорій, зокрема на верховенство права. Зазначено, що ідеї єдиних нормативно-ціннісних принципів, на яких основане природне право, здатні бути мірилом справедливості законоположень, що є продуктом свідомої нормотворчості, тобто джерелом публічного визнаного права. Відтак дієвість позитивного права, його панівна роль значною мірою узалежнені від впливу на нього природного права. У цьому виявляється своєрідна взаємообумовленість природно-правової і позитивно-правової парадигм, що полягає у їх здатності до паралельного співіснування і взаємодоповнення, а також водночас до перемінного домінування якоїсь із них залежно від умов правової реальності. Розглянуто сутнісне наповнення такого концептуального поняття, як верховенство права, що декларується як визначальна норма вищого рівня вітчизняного правопорядку. Проаналізовано певні підходи науковців до доктринального тлумачення зазначеного поняття. Розглянуто філософськоправові аспекти верховенства права, його роль у формуванні правової системи як елемента симетрії світопорядку. Проаналізовано різні підходи філософів і юристів до розгляду симетрії як світопорядку, котрі допомагають усвідомити, що верховенство права є природним елементом побудови світопорядку, який об’єднує практичну діяльність двох світів, а саме: суспільного й природного. З’ясувано значення сутності та елементів, які наповнюють верховенство права в симетрії світопорядку через методологічні детермінанти, які відображають його метафізичний зміст. Вказано, що верховенство права є симетрією в правовій площині. Воно може бути використане в певний момент (суперечливий або перехідний) для врегулювання суспільних відносин, унормування права, настання справедливості та втілення змісту права. Право, верховенство права, справедливість, цінність права, права і свободи людини та громадянина, гуманізм є актуальними філософсько-правовими категоріями для побудови демократичної, правової держави. It is noted that when studying any socio-cultural phenomenon, it is appropriate to analyze the historical and methodological origins of a specific phenomenon, research into the genesis of its formation, functioning, etc. This, of course, concerns law not only as an instrumental factor, the main function of which is the regulation of social relations by state power, but also as a self-sufficient phenomenon, an important means of social development, an integral element of the cultural universe. It was noted that social transformations and active democratic processes in all spheres of social life contributed to the integration of different types of legal understanding, led to the renewal of methodological approaches to determining the essence, content, and forms of existence of law, and prompted the revision of important legal values. It is emphasized that a remarkable fact of the enrichment of the domestic theory of law is the qualitative revival of the concepts of natural law. The natural law theory is based on the understanding of law as a system of universally binding, socially conscious concepts about law, about the duties of citizens, their responsibilities, which are based on the principles of justice, freedom and formal equality. The basis of this concept is the understanding of law as the rule of a norm of a higher order, which is related to the human mind, the higher divine essence of human existence. It is noted that in the works of such a thinker as I.Kant, developed a special humanistic potential of the theory of natural law. The ontological-theological approach to clarifying the essence of law as a social system, which I. Kant and H. Hegel advocated from the standpoint of metaphysics, was connected mainly with man, with the recognition of his free will. Further natural law teachings, including modern ones, were based on their concept. It is indicated that I. Kant, based on ethics, revealed questions about the nature and essence of the individual. He tried to combine them with the legal foundations of human existence. It is noted that, according to the philosopher, a person should evaluate his decisions and actions, taking into account the freedom and self-worth of other people. I. Kant considered respect for the rights of others as one of the highest duties of a person. It is emphasized that the considered concept of "rule of law" is filled with real meaning, if its defining element (component) – law - is considered not as a result of the law-making activity of the state, not as an act of state power, let alone its tool, but as a social phenomenon that has a deep roots in the world and national culture, spiritual history of the people, its traditions, national mentality, as a phenomenon directly related to such fundamental categories as justice, freedom, formal equality, humanism. It is in the natural law doctrine that law is considered as a social phenomenon, the property of a special culture of society. It is indicated that every concept, which is justified in the scientific environment, certainly has the right to exist and arouses interest, because the process of learning about law, its understanding, recognition of its role and significance is continuous, as evidenced by the fact that in recent decades in the theory of law a real renaissance, manifested in the active appeal of many domestic scientists to the foundations of natural law, and as a result, to the rethinking of traditional positivist legal concepts, which for a long time occupied an irreplaceable dominant position in domestic legal science.It is emphasized that such serious changes were accelerated by deep socio-political transformational processes that marked the collapse of the totalitarian communist system and its ideology. It is emphasized that in view of this, a remarkable fact of the enrichment of the domestic theory of law is the qualitative revival of the concepts of natural law. It is emphasized that it is in the natural law doctrine that law is considered as a social phenomenon, the property of a special culture of society. The methodology is considered as a set of basic provisions and requirements of the theory of knowledge of original philosophical-dialectical laws and categories, general logical principles, methods, methods and techniques that science uses to describe, analyze and study different aspects of objective reality, as well as when searching for new knowledge. It is indicated that the methodological principles of the study of models of law should be based not on a rational, but on an irrational, transcendental approach, because it is precisely in this way, as it seems, that it is possible to consider the value of the object of study. The importance of legal models in forming an optimal view of the content of law, the mechanism of its action, increasing its role in solving social conflicts and overcoming crisis phenomena, in protecting the rights and freedoms of a person and a citizen, etc. has been updated. It is emphasized that the methodological significance of the considered models of law lies primarily in achieving the effectiveness of the implementation of the norms of national and international law, that is, the real action of law in space and time. It is noted that the scientific and cognitive value of law models lies primarily in the fact that they reflect the functions of law – the main directions of the influence of law on social relations and individual behavior in order to regulate, protect and defend them. It is indicated that the understanding of law as a normative model of social action is a multifaceted problem. Therefore, the study of each of its components is connected with the use of special methodological approaches, conceptual tools, with a clear definition of the subject of consideration, as well as taking into account the conceptually necessary foundations, among which is the choice of such a paradigm, which provides a set of cognitive principles and methods of reflecting reality, based on which the logic of organizing knowledge and creating models of their theoretical interpretation is provided. In our opinion, the philosophical-legal paradigm can be adapted in general theoretical studies as such an initial conceptual scheme for studying the problem and its interpretive understanding. In accordance with the generally accepted approach to understanding the problems of the existence and operation of natural law, we claim that its idea is based on such constant transcendental imperatives as justice, morality, objectivity, ideality, universality, immutability, etc., which positively affect law-making, the legal system, the formation of conceptual legal categories, in particular, the rule of law. It is noted that the ideas of the single normative and value principles on which natural law is based can be a measure of the justice of laws, which is a product of conscious rule-making, that is, a source of publicly recognized law. Therefore, the effectiveness of positive law, its dominant role largely depends on the influence of natural law on it. This reveals a peculiar interdependence of the natural-legal and positive-legal paradigms, which consists in their ability to parallel coexistence and complement each other, as well as at the same time to the variable dominance of one of them depending on the conditions of legal life. The essential content of such a conceptual concept as the rule of law, which is declared as a defining norm of the highest level of the domestic legal order, is considered. Some approaches of scientists to the doctrinal interpretation of the mentioned concept are analyzed. Philosophical and legal aspects of the rule of law, its role in the formation of the legal system as an element of symmetry of the world order are considered. It is pointed out that it is expedient to find out the meaning of the essence and elements that fill the rule of law in the symmetry of the world order. The various approaches of philosophers and lawyers to the consideration of symmetry as a world order are analyzed, which help to realize that the rule of law is a natural element of building a world order that unites the practical activities of two worlds, namely: social and natural.In our case, we should obviously follow those methodological determinants that reflect the metaphysical content. As it was emphasized, the methodological principles of the study of models of law should be based not on a rational, but on an irrational, transcendental approach, because this is exactly how it seems to be possible to consider the value of the object of study. It is indicated that the rule of law is symmetry in the legal plane. It can be used at a certain point (contradictory or transitive) for regulation of social relations, regulation of law, the onset of justice and implementation of the content of law. Law, the rule of law, justice, the value of law, humanism are quite relevant philosophical and legal categories in any democratic state. Therefore, the study and analysis of these categories is always relevant.