Звільнення від покарання за хворобою: кримінально-правові та кримінально-виконавчі аспекти

Abstract

У статті здійснюється характеристика кримінально-правової природи звільнення від покарання за хворобою, проводиться аналіз кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України, яке реґламентує порядок звільнення від покарання у зв’язку із хворобою, приділяється увага стану дотримання та забезпечення прав і обов’язків громадян, які підлягають звільненню від покарання за хворобою. Важливим пріоритетом сучасної кримінально-правової політики є гуманізація відповідальності осіб, які вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини. Жорсткий підхід до звільнення від покарання тяжко, нерідко невиліковно та смертельно хворих засуджених багато в чому зумовлений впливом попереднього та недоліками чинного законодавства. На жаль, така ситуація зі звільненням від покарання за хворобою якоюсь мірою зберігається і нині. Складна структура даної кримінально-правової норми, зосередження в ній кількох принципово відмінних видів звільнення від покарання та його відбування ускладнюють її тлумачення та застосування. Метою дослідження є вивчення й аналіз норми про звільнення від покарання за хворобою у кримінальному та кримінально-виконавчому законах із погляду юридичної техніки. З огляду на те, що кримінальні правопорушення є різними за ступенем суспільної небезпеки, яку вони спричиняють, учиняються різними особами, суд застосовує кримінальні покарання з метою досягнення мети виправлення особи. Але в житті мають місце випадки, коли процес виправлення особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, можливий без застосування до особи кримінального покарання, або щодо засудженого ця мета досягається до повного відбуття встановленого вироком суду покарання. Тобто застосування або подальше застосування покарання недоцільне. Саме на вирішення таких ситуацій розроблено та законодавчо закріплено інститут звільнення від кримінального покарання та подальшого його відбування загалом і звільнення від покарання за хворобою зокрема. The article characterizes the criminal-legal nature of exemption from punishment due to illness, analyzes the criminal and criminal-executive legislation of Ukraine, which regulates the procedure for exemption from punishment due to illness, pays attention to the state of compliance and ensuring the rights and obligations of citizens who are subject to exemption from punishment due to illness. An important priority of modern criminal law policy is humanizing the responsibility of persons who have committed, as a rule, criminal misdemeanors and minor crimes. The harsh approach to the release from punishment of severely, often incurably and terminally ill convicts is largely due to the influence of the previous and shortcomings of the current legislation. Unfortunately, a similar situation with exemption from punishment due to illness persists to some extent even today. The complex structure of this criminal law norm, the concentration in it of several fundamentally different types of exemption from punishment and its serving complicate its interpretation and application. The purpose of the study is to study and analyze the norm on exemption from punishment due to illness in criminal and criminal executive laws from the point of view of legal technique. Given that criminal offenses are different in terms of the degree of public danger they cause, are committed by different persons, the court applies criminal penalties in order to achieve the goal of correcting the person. But in life, there are cases when the process of correction of a person guilty of a criminal offense is possible without applying a criminal penalty to the person, or in the case of a convicted person, this goal is achieved before the full serving of the punishment established by the court verdict. That is, the application or further application of punishment is inappropriate. It is to solve such situations that the institution of exemption from criminal punishment and its further serving in general and exemption from punishment for illness in particular was developed and legislated.