Мирова угода сторін при розгляді земельних спорів в порядку цивільного судочинства України: актуальні аспекти правового регулювання

Abstract

Дослідження присвячене актуальним проблемам як цивільного та земельного права, так і цивільного судочинства України. Метою статті є аналіз правового регулювання щодо вирішення земельних спорів в порядку цивільного судочинства за допомогою укладення мирової угоди. У науковій статті визначено юридичну природу як земельного спору, так і мирової угоди, укладеної в поряду цивільного судочинства. Автором земельний спір розглядається як комплексне правовідношення, що базується на конфлікті (розбіжностях) суб’єктів земельних правовідносин, які виникають у процесі виникнення, зміни, використання (реалізації) та припинення земельних прав та інтересів вказаних суб’єктів, у зв’язку з їх невизнанням, оспорюванням та порушенням, а також пов’язаних із земельними – майнових та реєстраційних спорів, які порушують права та законні інтереси власників та землекористувачів земельних ділянок. Значущість укладення мирової угоди вбачається в тому, що така угода може бути укладення сторонами конфлікту як на стадії досудового розгляду, та і під час судового розгляду справи. Доведено, що одним із ефективних та короткотривалих способів врегулювання земельних спорів в порядку цивільного судочинства є укладення та підписання сторонами мирової угоди, з послідуючим вдосконаленням українського законодавства в частині надання права укладати мирові угоди в електронній формі. Запропоновано авторське визначення мирової угоди при розгляді земельних спорів – це письмовий правочин, який добровільно укладається сторонами земельного спору (конфлікту), з метою його врегулювання, шляхом взаємних поступок, на взаємовигідних умовах, відповідно до чинного законодавства (зокрема, земельного та цивільного) та підлягає затвердженню в судовому порядку. Сторони земельного спору у мировій угоді в порядку цивільного судочинства вправі вийти за межі земельного спору, однак не порушуючи права та інтереси третіх осіб. The study is devoted to current problems of both civil and land law, as well as civil justice of Ukraine. The purpose of the article is to analyze the legal regulation regarding the resolution of land disputes in the civil court procedure with the help of a settlement agreement. The scientifc article defnes the legal nature of both the land dispute and the settlement agreement concluded in the course of civil proceedings. The author considers the land dispute as a complex legal relationship based on the conflict (disagreements) of the subjects of land relations, which arise in the process of the emergence, change, use (realization) and termination of the land rights and interests of the specifed subjects, in connection with their non-recognition, contestation and violation, as well as land-related property and registration disputes that violate the rights and legitimate interests of owners and land users of land plots. The importance of concluding a settlement agreement can be seen in the fact that such an agreement can be concluded by the parties to the conflict both at the pre-trial stage and during the trial. It has been proven that one of the effective and short-term ways of settling land disputes in civil proceedings is the conclusion and signing of a settlement agreement by the parties, with the subsequent improvement of Ukrainian legislation in terms of granting the right to conclude settlement agreements in electronic form. The proposed author's defnition of a settlement agreement in the consideration of land disputes is a written document voluntarily entered into by the parties to a land dispute (conflict) with the aim of its settlement, through mutual concessions, on mutually benefcial terms, in accordance with current legislation (in particular, land and civil) and is subject to approval in court. The parties to a land dispute have the right to go beyond the boundaries of the land dispute in a settlement agreement in civil proceedings, however, without violating the rights and interests of third parties.