Оптимізація балансу освіти й практики як чинник підвищення якості кримінального провадження

Abstract

Запропонована публікація є частиною дослідження балансу в складній системі кримінального провадження. Відповідно до концепції авторки цей баланс реалізується на трьох рівнях: (1) інституційний рівень; (2) правозастосовний рівень; (3) особистісний рівень. На особистісному рівні чільне місце відводиться питанню освітньої підготовки персоналу органів досудового розслідування, прокурорів та суддів. Синергія та тісний корелятивний зв’язок між освітою та практикою є основою якісного кримінального провадження та ефективного виконання завдань кримінального правосуддя. Останніми роками у науковій доктрині лунає критика сучасного процесу підготовки суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності в Україні. Відтак, метою дослідження є експлікація авторської відповіді на питання: як оптимізувати процес професійної підготовки суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. Змістовна частина статті розділена на три підрозділи. У першому підрозділі йдеться про зміну підходів до освітнього процесу (усвідомлення неможливості в сучасному світі підготувати фахівця на всі випадки службових ситуацій; необхідність розвитку навиків самоосвіти; превалювання інтерактивних, інноваційних методів професійного навчання розвиток творчого мислення; необхідність перегляду вимог до методичного забезпечення освітнього процесу). Додатково звертається увага на необхідність зміни підходів до інституту помічника слідчого. У другому підрозділі статті йдеться про проблематику реформування інституту наставництва (впровадження заходів стимулювання виконання обов’язків наставника; зміни в підходах до критеріїв оцінювання якості практичного навчання; додаткове вивчення досвіду зарубіжних колег щодо поступового «входження» в посаду). У третьому підрозділі дослідження розглядаються питання реформування інституту підвищення кваліфікації персоналу органів досудового розслідування, прокуратури та суду (перевага тренінгового навчання, плюралізм тематики тренінгів та можливість вибору напрямку підвищення кваліфікації цільовою аудиторією з урахуванням актуальних потреб набуття (посилення, удосконалення) певних компетентностей). У завершальній частині статті викладено коротке резюме отриманих результатів, а також окреслено перспективні напрямки продовження дослідження. This paper is part of a study of balance in criminal proceedings. According to the author’s concept, this balance is realized (1) at the level of institutions, (2) at the level of practice, and (3) at the personal level. At the personal level, a prominent place is given to the education of personnel of pre-trial investigation bodies, prosecutors and judges. Synergy and a close correlative connection between education and practice form the basis of high-quality criminal proceedings and implementation of the tasks of the criminal justice system. The scientifc doctrine contains a critical vision of modern legal education in Ukraine. Therefore, the purpose of the study is to explain the author’s answer to the question: how to optimize the professional training of subjects of criminal procedural activity. The substantive part of the article is divided into three sections. The frst chapter deals with changing approaches to the educational process (awareness of the impossibility in the modern world to prepare a specialist for all cases; the need to develop self-education skills; the prevalence of interactive, innovative methods of professional training; the development of creative thinking; the need to review the requirements for methodical support of the educational process). Attention is drawn to the institute of assistant investigator. The second chapter is devoted to the problems of reforming the mentoring institute (implementation of measures to stimulate the performance of the mentor’s duties; changes in approaches to the criteria for evaluating the quality of practical training; analysis of the experience of foreign colleagues regarding gradual “entry” into the profession). In the third section, the issue of reforming the institute of professional development of the personnel of pre-trial investigation bodies, the prosecutor’s ofce and the court is considered (predominance of training, pluralism of topics and the possibility of choosing the direction of professional development by the target audience for the acquisition (strengthening, improvement) of certain competencies). The fnal part of the article provides a brief summary of the research results.