Діяльність товариства «Взаїмна поміч галицьких та буковинських вчителів» напередодні Першої світової війни

Abstract

Проаналізовано особливості створення товариства “Взаїмна поміч галицьких та буковинських вчителів”, охарактеризовано суспільно–політичні умови його діяльності, визначено коло найактивніших учасників організації, розкрито вплив товариства на українських педагогів та загалом суспільно–культурні процеси у краї. Особливу увагу приділено міжнародній діяльності організації, її відносинам із польськими товариствами Галичини, які намагалися відстоювати інтереси учителів краю. Основна мета статті – аналіз діяльності товариства у перші роки його існування у контексті суспільно–політичних процесів в регіоні. Методологічну основу розвідки становлять принципи історизму, системності та об’єктивності в підході до висвітлення подій минулого на основі комплексного вивчення джерел та наукової літератури. При вирішенні поставлених завдань використано загальнонаукові (систематизації, типологізації) та спеціально–історичні (проблемно–хронологічний, історично– порівняльний, критично–аналітичний, біографічний) методи. Of the establishment of the organization “Vzayimna pomich Galickich and Bukovinskich uchyteliv” the analized, the social and political conditions of its operations the describes, of the most active members of the organization the circle, reveals the influence of society on the Ukrainian teachers and general socio–cultural processes in the region. Particular attention is given to the international activities of the organization, its relations with the Polish Society of Galicia, who tried to defend the interests of the teachers of the region. The main purpose of the article – of the company in its early years in the context of social and political processes in the region the analysed. Methodological basis of intelligence constitute the principles of historicism, systematic and objective approach to the coverage of the past through a comprehensive study of the sources and literature. In solving the tasks used general scientific (organizing, typology) and specially–historical (problem–chronological, historical and comparative, critical and analytical, biographical) methods.