Баланс в дихотомії «освіта ‒ практика» у кримінально-процесуальній діяльності: компетентнісний аспект

Abstract

Стаття є продовженням циклу публікацій, присвячених проблематиці балансу у кримінальному провадженні. Цього разу у фокусі дослідницької уваги баланс в дихотомії «освіта ‒ практика». В основі цього балансу лежить юридична аксіома: система кримінального правосуддя не буде ефективною без залучення значних інтелектуальних ресурсів та якісної освітньої підготовки персоналу органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Метою статті є виклад авторської концепції розуміння структури компетентності суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності як однієї із важливих умов досягнення балансу в системі «освіта ‒ практика», що актуалізується в рамках кримінального провадження. У першій частині статті окреслено сторони, які зацікавлені у якісній професійній освіті правників. Стейкхолдери розділено на чотири категорії: (1) здобувачі юридичного фаху і практикуючі юристи; (2) роботодавці; (3) учасники кримінального провадження; (4) демократичне суспільство. У другій частині пояснюється зміст компетентнісного підходу та продемонстровано плюралізм дефініцій концепту «компетентність». У третій частині запропоновано концепцію базової структури компетентності суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності, до структурних компонентів якої віднесено: (1) когнітивну компетентність; (2) операційну компетентність; (3) комунікативну компетентність; (4) криміналістичну компетентність; (5) психологічну компетентність; (6) інформаційно-аналітичну компетентність; (7) адаптаційну компетентність; (8) прогностичну компетентність; (9) рефлексивну компетентність. У завершальній частині статті зроблено висновок, що дисбаланс у дихотомії «освіта ‒ практика» може бути детермінований хибними стратегіями в освітньому процесі, його перевантаженням нерелевантними навчальними дисциплінами, відсутністю розуміння актуальних потреб правозастосовної діяльності в умовах сучасних викликів тощо. Як результат, це приводить до соціально шкідливих наслідків у вигляді проблем в реалізації визначених законом функцій; прийняття помилкових процесуальних рішень; недоліків проведення процесуальних дій та застосування законодавства; втрати довіри суспільства до системи кримінального правосуддя. Додатково підкреслено, що формула професіоналізму суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності не вичерпується наявністю тільки компетентностей, а передбачає також високу мотивацію до професійної діяльності, а також наявність розвинених професійно важливих якостей. The article is a continuation of the cycle of publications related to the topic of balance in criminal proceedings. This time, the focus of research attention is on the balance in the dichotomy "education – practice". This balance is based on a legal axiom: the criminal justice system will not be effective without the involvement of signifcant intellectual resources and high-quality educational training of the personnel of pre-trial investigation bodies, the prosecutor's ofce and the court. The purpose of the article is to present the author's concept of the competence structure of the subject of procedural activity. This is one of the important conditions for achieving balance in the "education – practice" system in the context of criminal proceedings. The frst part of the article outlines the parties interested in quality legal education. These stakeholders are divided into four categories: (1) legal graduates and practicing lawyers; (2) employers; (3) participants in criminal proceedings; (4) a democratic society. The second part explains the meaning of the "competence approach" and shows the pluralism of defnitions of the concept "competence". The third part is devoted to the basic structure of competence of the subject of criminal procedural activity. It includes the following components: (1) cognitive competence; (2) operational competence; (3) communicative competence; (4) forensic competence; (5) psychological competence; (6) information and analytical competence; (7) adaptive competence; (8) prognostic competence; (9) reflective competence. In the fnal part of the article, it is concluded that a number of factors can determine the imbalance in the dichotomy «education – practice»: faulty strategies in the educational process, it’s overloading with irrelevant academic disciplines, lack of understanding of the actual needs of law enforcement activities in the conditions of modern challenges, etc. As a result, socially harmful consequences appear, such as problems in the implementation of procedural functions; errors in procedural decisions, actions, interpretation of legislation; decreasing public trust in the criminal justice system. It is additionally emphasized that the formula of professionalism of the subject of criminal procedural activity is not exhausted by the presence of competences only, but also involves high motivation for professional activity, as well as the presence of developed professionally important qualities.