Адміністративно-правова заборона у контексті законодавства про адміністративні правопорушення

Abstract

У статті на підставі комплексного системного аналізу правових явищ розглянуто адміністративно-правові заборони у контексті чинного законодавства про адміністративні правопорушення. Визначено, що адміністративно-правова заборона це елемент механізму адміністративно-правового регулювання, який має призначенням захист публічних інтересів за допомогою встановлення в адміністративноправовій нормі обов’язку утриматися від вчинення певних дій під загрозою застосування заходів адміністративної відповідальності. Розглянуто три групи заборон. Перша група охарактеризується як адміністративно-деліктні сконцентровані переважно у Кодексі України про адміністративні правопорушення. До другої групи належать заборони встановлення визначається необхідністю захисту певних суспільних відносин. До третьої групи відносяться адміністративно-правові заборони визначені законодавством про державну службу. Зазначено, що адміністративно-правова заборона – це сукупність передбачених адміністративно-правовими нормами приписів, що забороняють вчинення певного діяння, обов’язкових для правової оцінки діяння та правових наслідків, порушення яких тягне адміністративну відповідальність. У разі порушення адміністративно-правових заборон, які є складовою частиною диспозицій адміністративно-правових норм адміністративно-юрисдикційного законодавства, передбачаються відповідні санкції, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян. Знання специфіки та характерних рис адміністративно-правових заборон є важливим і необхідним у практичній діяльності осіб, які застосовують право. Виділення при співвідношенні адміністративно-правових і інших публічно-правових заборон характерних ознак, визначених у диспозиції норм і у бланкетних нормах законодавства про адміністративні правопорушення, необхідно для формулювання нових заборон у диспозиції складів адміністративних правопорушень. The article, on the basis of a complex systematic analysis of legal phenomena, examines administrative and legal prohibitions in the context of current legislation on administrative offenses. It was determined that the administrative-legal prohibition is an element of the mechanism of administrative-legal regulation, which aims to protect public interests by establishing in the administrative-legal norm the obligation to refrain from committing certain actions under the threat of applying measures of administrative responsibility. Three groups of prohibitions are considered. The frst group is characterized as administrative-delict concentrated mainly in the Code of Ukraine on administrative offenses. The second group includes bans on establishment determined by the need to protect certain social relations. The third group includes administrative and legal prohibitions defned by the legislation on civil service. It is noted that an administrative-legal prohibition is a set of prescriptions provided by administrative-legal norms prohibiting the commission of a certain act, mandatory for the legal assessment of the act and legal consequences, the violation of which entails administrative responsibility. In case of violation of administrative-legal prohibitions, which are a constituent part of dispositions of administrative-legal norms of administrative-jurisdictional legislation, appropriate sanctions affecting the rights, freedoms and legitimate interests of citizens are provided. Knowledge of the specifcs and characteristics of administrative and legal prohibitions is important and necessary in the practical activities of persons who apply the law. When comparing administrative-legal and other public-legal prohibitions, distinguishing the characteristic features defned in the disposition of norms and blanket norms of the legislation on administrative offenses is necessary for the formulation of new prohibitions in the disposition of the composition of administrative offenses.