Охорона та захист права власності в Україні: деякі проблеми правового регулювання

Abstract

Статтю присвячено розгляду окремих проблемних аспектів правового регулювання охорони та захисту права власності в Україні. З’ясовано, що правове регулювання права власності як речового права здійснюється нормами цивільного, господарського законодавства України. Обґрунтовано, що «непорушність» права власності набуває статусу конституційного принципу, який знаходить своє відображення у ст. 3, 321 Цивільного кодексу України. З’ясовано, що правове регулювання будь-яких суспільних відносин, в тому числі й відносин власності, пов’язане з процесом трансформації правових приписів у площину фактичних суспільних відносин, та передбачає, що кожне суб’єктивне право в разі його порушення гарантовано забезпечується можливістю його примусового відновлення або захисту. Необхідно також враховувати, що особа, яка має речове право на чуже майно (право володіння, сервітут, емфітевзис, суперфіцій та інші речові права на чуже майно, що встановлені законом), також має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, зокрема із застосуванням засобів віндикаційного, негаторного та інституційного позовів. Окрім цього, не варто забувати, що, у випадку відсутності достатніх підстав для пред’явлення віндикаційного, може бути пред’явлений, за наявності визначених законодавством умов, кондикційний позов. Право на захист, як і саме суб’єктивне право, є мірою можливої поведінки уповноваженої особи, яка пов’язана з використанням можливостей правоохоронного характеру та знаходить свій прояв у використанні форм та способів захисту, вибір яких повністю залежатиме від мети захисту. В умовах необхідності забезпечення якнайширшої охорони, особливої актуальності та, в той же час, дискусії, набувають окремі способи адміністративної форми захисту права власності. Зазначено, що, станом на сьогодні, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. При цьому Конституційний Суд України вважає, що скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію права власності є втручанням у право власності, а припис п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме «скасування рішення державного реєстратора» є таким, що не відповідає Конституції України. Водночас, на думку авторів, удосконалюючи приписи вищезазначеного Закону, необхідно також зважати, що інколи саме адміністративна форма захисту права власності, беручи до уваги, наприклад, чинник строків розгляду, може бути дієвішою та ефективнішою, а тому має бути збережена та регламентована з урахуванням рекомендацій Конституційного Суду України. The article has been devoted to the consideration of certain problematic aspects of the legal regulation of protection and defence of ownership in Ukraine. It has been found that the legal regulation of ownership as a real right is carried out by the norms of the civil and economic legislation of Ukraine. It has been substantiated that the «inviolability» of the ownership acquires the status of a constitutional principle, which is reflected in Art. 3, 321 of the Civil Code of Ukraine. It has been found that the legal regulation of any social relations, including ownership, is connected with the process of transformation of legal prescriptions into the plane of actual social relations, and provides that every subjective right in the event of its violation is guaranteed to be provided with the possibility its forced restoration or protection. It is also necessary to take into account that a person who has a real right to someone else’s property (the right of possession, easement, emphytheusis, superfcies and other real rights to someone else’s property established by law) also has the right to defense this right, including from the owner of the property, in particular with the use of means of vindication, negative and institutional lawsuits. In addition, it should not be forgotten that, in the absence of suffcient grounds for presenting a vindication claim, a conditional claim can be presented, subject to the conditions defned by the law. The right to defence, like the subjective right itself, is a measure of the possible behavior of an authorized person, which is related to the use of law enforcement opportunities and is manifested in the use of forms and methods of defence, the choice of which will depend entirely on the purpose of defence. In the conditions of the need to ensure the widest possible protection, special relevance and, at the same time, discussion, certain methods of administrative form of defence of ownership are acquired. It has been noted that, as of today, in accordance with Art. 37 of the Law of Ukraine «On State Registration of Property Rights to Immovable Property and their Encumbrances», decisions, actions or inaction of the state registrar, the subject of state registration of rights may be appealed to the Ministry of Justice of Ukraine, its territorial bodies or to the court. At the same time, the Constitutional Court of Ukraine considers that the revocation by the Ministry of Justice of Ukraine of the decision on the state registration of the right of ownership is an interference with the right of ownership, and the prescription of clause 1, part 7 of Art. 37 of the Law of Ukraine «On State Registration of Property Rights to Immovable Property and their Encumbrances», namely «cancellation of the decision of the state registrar» is such that it does not correspond to the Constitution of Ukraine. At the same time, according to the authors, when improving the prescriptions of the above-mentioned Law, it is also necessary to take into account that sometimes the administrative form of defence of property rights, taking into account, for example, the consideration period factor, can be more effective and effcient, and therefore should be preserved and regulated taking into account the recommendations of the Constitutional Court of Ukraine.