Чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні

Abstract

Вже вкотре перед Верховним Судом та науковцями постало питання про те, які ж з ухвал слідчого судді підлягають апеляційному оскарженню, а які у перебігу досудового розслідування такому оскарженню не підлягають. Сьогодні безпосереднім об’єктом нашого дослідження, як і об’єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду (ККС ВС) є ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у цьому. Позиції палат Верховного Суду є не однаковими, що ілюструють рішення об’єднаної палати ККС ВС від 19.02.2019. у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19) та колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.03.2023 у справі № 760/5570/22 (провадження № 51-3149км22) тощо. Дослідження має на меті з’ясувати чи у цьому окремому випадку йдеться про імпліцитне трактування положень ст.ст. 174, 309 КПК, що дає підстави для твердження про те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно підлягає апеляційному оскарженню чи ж про те, що перелік частин 1 та 2 статті 309 КПК України є вичерпним і розширеному трактуванню не підлягає. Застосованим формально-логічним методом, дедуктивними міркуваннями та дискурсивним мисленням отримано результат у вигляді наукового висновку, що у перебігу досудового розслідування не підлягає апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, так як вона чітко передбачена кримінальними процесуальними нормами та не включена законодавцем до вичерпного переліку частин 1 та 2 статті 309 КПК України. У статті обґрунтовано, що за такої процесуальної ситуації учасники під час підготовчого провадження в суді вправі скористатися процесуальними можливостями, передбаченими у частині 3 статті 309 КПК України. При розглянутому законодавчому стані справ, усвідомлюючи складність тих процесуальних викликів, котрі мають місце у досудовому розслідуванні та слідують із необхідності забезпечення та дотримання прав його учасників, вкотре закликано законодавця почути голос тих колег-процесуалістів, котрі впродовж десяти років, констатуючи хибний законодавчий підхід при конструюванні статті 309 КПК України та інших схожих норм, взивають змінити його або ж принаймні розширити перелік, котрий унормований частинами 1 та 2 статті 309 КПК України. Once again, the Supreme Court and scientists were asked the question of which of the decisions of the investigating judge are subject to an appeal, and which are not subject to such an appeal in the course of the pre-trial investigation. Today, the immediate object of our research, as well as that of the joint chamber of the Criminal Court of Cassation as part of the Supreme Court, is the decision of the investigating judge to cancel the seizure of property or to refuse it. The positions of the chambers of the Supreme Court are not the same, which is illustrated by the decision of the joint chamber of the Supreme Court of Justice dated February 19, 2019. in case No. 569/17036/18 (proceedings No. 51-598kmo19) and the panel of judges of the First Judicial Chamber of the CCS of the Supreme Court dated March 14, 2023. in case No. 760/5570/22 (proceedings No. 51-3149km22), etc. The research aims to fnd out whether in this particular case it is an implicit interpretation of the provisions of Art. Art. 174, 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which gives grounds for the statement that the decision of the investigating judge to cancel the seizure of property is subject to appeal or that the list of parts 1 and 2 of Article 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine is exhaustive and is not subject to extended interpretation. The applied formal-logical method, deductive reasoning and discursive thinking resulted in a scientifc conclusion that, during the pre-trial investigation, the decision of the investigating judge to cancel the seizure of property is not subject to appeal, as it is clearly provided for by criminal procedural norms and is not included by the legislator in the exhaustive list parts 1 and 2 of article 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The article substantiates that in such a procedural situation, during the preparatory proceedings in court, the participants have the right to use the procedural opportunities provided for in Part 3 of Article 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. With the considered legislative state of affairs, aware of the complexity of those procedural challenges that take place in the pre-trial investigation and follow from the need to ensure and respect the rights of its participants, the legislator is once again called upon to hear the voice of those colleagues-proceduralists who, for ten years, stating a wrong legislative approach in constructing Article 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and other similar norms, call to change it or at least expand the list, which is regulated by parts 1 and 2 of Article 309 of the Criminal Procedure Code of Ukraine.