Генеза проблеми етнічної толерантності

Abstract

У сучасному полікультурному світі дослідження і розвиток толерантності особистості стають необхідною умовою мирного, гармонійного і успішного співжиття людей. Ґрунтуючись на повазі до міжособистісних та міжгрупових особливостей толерантність запобігає появі ворожості, шовінізму, сприяє взаємному збагаченню та культурному обміну. Тому, її формування здійснюється як із профілактичною метою, так і задля забезпечення розвитку особистості чи системи. Багатоаспектність та багатогранність поняття «толерантності» знайшла своє відображення в різноманітності наукових дефініцій. Зокрема, під толерантністю може розглядатися компроміс, який породжується зіткненням моральної сфери, свідомості та поведінки людини. При цьому наголошується на важливості особистісного вибору індивіда у прояві толерантності, адже домінуюча система цінностей ще не гарантує толерантного волевиявлення. У загальній психології під толерантністю розуміється відсутність реагування чи його послаблення на певний несприятливий чинник через зниження чутливості до нього або до його певних проявів. Наприклад, толерантність до тривоги формується внутрішньо – через підвищення порогу емоційного реагування на загрозу, а ззовні – у здатності володіти собою, витримувати несприятливі дії без зниження адаптивних можливостей. Феномен етнічної толерантності також може розглядатися крізь призму аксіосфери окремої особистості і всієї етнічної групи. З огляду на це індивідуальні та колективні цінності як інтегрують поведінку та переживання окремої людини, так і слугують орієнтиром для всієї спільноти. Нормативну поведінку етнічної групи визначають групові цінності, що функціонують як правила соціальної взаємодії, додають єдність групі. Важливим є збіг особистісних і групових цінностей, а також їх спрямування на поєднання і визнання цінностей інших етнічних груп. In the modern multicultural world, research and development of a person’s tolerance become a necessary condition for peaceful, harmonious and successful coexistence of people. Based on respect for interpersonal and intergroup peculiarities, tolerance prevents the rise of enmity and chauvinism, and promotes mutual enrichment and exchange of cultures. Therefore, its formation is carried out both with the purpose of prevention and in order to ensure the development of a person or a system. The multifacetedness and diversity of the concept of "tolerance" is reflected in the variety of scientifc defnitions. In particular, tolerance can be considered a compromise, which is generated by the clash of the moral sphere, consciousness and behavior of a person. At the same time, the importance of the individual’s personal choice in the manifestation of tolerance is emphasized, because the dominant system of values does not yet guarantee a tolerant manifestation of will. In general psychology, tolerance is understood as the lack of response or reduction thereof to a certain adverse factor due to a decrease in sensitivity to this factor or to its certain manifestations. For example, tolerance to anxiety is formed internally – through an increase of the top limit of an emotional response to a threat, and externally – in the ability to control oneself and withstand adverse actions without reducing the person’s adaptive capabilities. The phenomenon of ethnic tolerance can also be viewed through the prism of the axiosphere of an individual and the entire ethnic group. Given this, individual and collective values both integrate the behavior and experiences of a person and serve as a guide for the entire community. The normative behavior of an ethnic group is determined by group values that function as rules of social interaction and add unity to the group. Important is the coincidence of personal and group values, as well as their orientation to combining and admitting the values of other ethnic groups.