Перспективи та невідворотність відповідальності за вчинення воєнних злочинів, геноциду, агресії та злочинів проти людяності (діяльність спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні (JIT); співробітництво із міжнародним кримінальним судом; перспективи створення міжнародного трибуналу ad hoc тощо) (продовження огляду)

Abstract

Даною науковою розвідкою зроблено спробу продовжити, започаткований ще весною 2022 року, цикл оглядів щодо перспектив та невідворотності відповідальності за вчинення воєнних злочинів, геноциду, агресії та злочинів проти людяності. У цьому ракурсі, поряд із переконаннями щодо можливості притягувати до відповідальності за порушення міжнародного права на підставі універсальної юрисдикції, розкрито стан справ із створенням Міжнародного трибуналу ad hoc для покарання за злочин агресії та проаналізовано крайні на сьогодні ініціативи у цій царині. Розвинуто судження про дієву наслідковість наявних звернень України до міжнародних судів, співпрацю із Міжнародним кримінальним судом та участь у Спільній слідчій групі з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні (JIT). Констатовано, що наявні позови, триваючі розслідування та майбутні розгляди у МКС та Міжнародному трибуналі переслідують й таку мету, як відшкодування заподіяної Україні та українцям шкоди. Однак кінцевої моделі ще не узгоджено, хоча напрацювань є вдосталь. 26 січня 2023 року вже і ПАРЄ окреслила, яким має бути майбутній механізм компенсації збитків Україні. Аргументовано, що досі практично не вирішеним залишається питання підвищення ефективності пошуку тих активів, котрі мали б бути замороженими та конфіскованими, бо такі кроки здатні не лише фінансово гальмувати російську злочинну військову машину, але й дозволять вдало запустити механізм компенсації збитків. Обґрунтовано, що нагальною і такою, що мала б бути імплементованою й до українського законодавства є європейська ініціатива, котра оприлюднена директивою Єврокомісії щодо гармонізації кримінальних злочинів та покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС. Акцентовано, що за означених реалій, варто й зрозуміти та вірно оцінити справжні спонуки до дії, коли влада країни-агресора розпочала процедуру денонсації міжнародних договорів, з яких її ще не виключила Рада Європи. With this scientific investigation, an attempt was made to continue the cycle of reviews on the prospects and inevitability of responsibility for the commission of war crimes, genocide, aggression and crimes against humanity, which was started in the spring of 2022. In this perspective, along with beliefs about the possibility of prosecuting violations of international law on the basis of universal jurisdiction, the state of affairs with the creation of an ad hoc International Tribunal to punish the crime of aggression is revealed and the extreme initiatives in this field are analyzed today. A judgment has been developed about the effectiveness of Ukraine's existing appeals to international courts, cooperation with the International Criminal Court and participation in the Joint Investigative Group for the Investigation of Serious International Crimes in Ukraine (JIT). It was established that the existing lawsuits, ongoing investigations and future proceedings at the ICC and the International Tribunal also pursue such a goal as compensation for the damage caused to Ukraine and Ukrainians. However, the final model has not yet been agreed upon, although there is plenty of work to be done. On January 26, 2023, the PACE outlined what the future compensation mechanism for Ukraine should be. It is argued that the question of increasing the efficiency of the search for those assets that should be frozen and confiscated remains practically unresolved, because such steps are able not only to financially slow down the russian criminal military machine, but also allow the mechanism of compensation for losses to be successfully launched. It is substantiated that the European initiative, published by the directive of the European Commission on the harmonization of criminal offenses and punishments for violation of EU restrictive measures, is urgent and should be implemented into Ukrainian legislation. It is emphasized that under the stated realities, it is necessary to understand and correctly assess the real motivations for action, when the authorities of the aggressor country started the procedure of denunciation of international treaties, from which it has not yet been excluded by the Council of Europe.