Психолого-педагогічні аспекти в оцінюванні здобувачами вищої освіти якості викладання: досвід та перспективи

Abstract

Стаття присвячена дослідженню ефективності використання результатів оцінювання здобувачами вищої освіти якості викладання. Незалежне опитування студентів є невіддільною частиною процесу забезпечення якості освітніх послуг. Стаття присвячена розгляду психологічних та педагогічних аспектів цього процесу, а також аналізу ефективності використання результатів такого оцінювання. Відображаючи важливість даної теми, стаття має на меті не лише подати аналітичний огляд, а й запропонувати практичні рекомендації для вдосконалення системи оцінювання з метою підвищення якості викладання та освітніх послуг. Одним із ключових аспектів дослідження є розгляд поширених поглядів та уявлень про достовірність оцінювання здобувачами якості викладацької діяльності. Автори звертають увагу на важливий момент: можливу відсутність зв’язку між формально організованим процесом опитування та його практичним використанням. Це нерідко призводить до недовіри до результатів опитування та неефективного використання отриманих даних. Для розв’язання цієї проблеми стаття висвітлює психологічні та педагогічні аспекти опитування, наголошуючи на необхідності зворотного зв’язку, взаєморозуміння між всіма учасниками навчального процесу та врахуванні психологічних особливостей студентів та викладачів. Аналізуючи причини недовіри до результатів опитування, стаття також доповнює свій внесок у розвиток методології оцінювання якості викладання. Підкреслюється важливість побудови безпечного та довірливого освітнього середовища, яке сприяє вільній взаємодії між студентами та педагогами. Пропонуючи рекомендації щодо покращення процесу оцінювання, у статті наголошується увага на потребі враховувати психологічні аспекти під час збору та аналізу даних опитування. Одним з ключових питань є взаємозв’язок між оцінюванням здобувачами освіти та їхніми академічними досягненнями. Стаття проводить дослідження цього зв’язку та висвітлює, як вмотивованість здобувачів освіти може впливати на їхній підхід до навчання та розуміння важливості зворотного зв’язку у педагогічному процесі. У заключній частині статті запропоновані конкретні шляхи використання опитування здобувачів як інструменту комунікації між адміністрацією, викладачами та здобувачами освіти. Підкреслюється важливість збалансованого підходу до оцінювання, де результати слугують не лише засобом вимірювання якості, але й основою для подальшого вдосконалення освітнього процесу. Загальний висновок статті полягає в тому, що ефективність оцінювання здобувачами якості викладання залежить від врахування психологічних та педагогічних аспектів, взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу та створення сприятливого навчального середовища. Інтеграція цих аспектів може сприяти покращенню якості вищої освіти. The article is dedicated to the study of the effectiveness of using teaching quality assessments by students in higher education. Surveying students is an essential tool in the higher education quality assurance system. Today, most higher education institutions utilize survey data for organizational and staffing decisions. The article examines common views and perceptions regarding the reliability of students’ evaluations of teaching performance. The reasons for distrust in survey results are analyzed. The study highlights that psychological and pedagogical aspects of the survey significantly influence the evaluation results. Typically, there is no connection between the formally organized survey process and its actual utility for students and academic staff. Often, the practice of surveying students in higher education isn’t grounded on guiding principles of psychology and pedagogy in the system of educational quality assurance. Organizational correctness and technical accuracy of the gathered survey data aren’t always appropriately interpreted, leading to unsubstantiated decisions. The article explores the relationship between students’ evaluations of teaching quality and overall academic achievements in higher education. The effectiveness of the survey process depends on the motivation of the educational process participants and the presence of a safe educational environment. The study offers various recommendations and advice to improve the teaching evaluation process. Suggested are ways to use student surveys as one of the vital tools for communication with administration and teachers. The main prospects for further research on the effectiveness of student surveys and the improvement of educational services in higher education institutions are identified.