Superficies as one of the legal forms of land use in farming activities (Scopus)

Abstract

The relevance of the study is due to the emergence of new agricultural entities in Ukraine – farms of various types, which need not only to engage in agricultural production but also to develop other areas of activity, in particular, construction. The absence of settlement in the farm legislation of land use based on superficial agreements and the possibility of further disputes between the parties is one of the grounds for conducting this study. The purpose of the study is to outline the formation and development of the superficies institute in Ukraine during 1990-2022 and establish the specific features of introducing it into farming activities. The study is conducted using a complex of general scientific and special methods of cognition. The dialectical method helped to determine the regularities of the development of the institution of superficies from the time of the Roman Empire to the present. The comparative legal method is used in the examination of the formation and development of farm land use in the modern Ukrainian state. In the course of the study, a historical and legal analysis of the peculiarities of using someone else’s land plot, which has a intended purposeconstruction, is conducted. A thorough comparative legal analysis of the norms of the Civil and Land codes of Ukraine concerning superficial land use is conducted. Originalities of legal regulation of land use in farms of independent Ukraine are considered. It is proposed to supplement Article 12 of the Law of Ukraine “On farming” by granting farms the right to conclude emphyteusis and superficies agreements. The main terms of superficies’ contracts – the right to use someone else’s land plot for development, are outlined. The specific features of the conclusion of such transactions are determined, it is noted that the registration of a superficial contract in the State Register of property rights to immovable property is an electronic proof of its conclusion. The practical value of the study lies in the fact that the proposals formed on the basis of its results can be used to improve the current legislation. Актуальність дослідження зумовлено появою в Україні нових аграрних суб’єктів – фермерських господарств різного типу, які мають необхідність не лише займатися агровиробництвом, але й розвивати інші сфери діяльності, зокрема будівництво. Відсутність урегулювання в фермерському законодавстві землекористування на основі договорів суперфіцію та можливість виникнення в подальшому спорів між сторонами – одна з підстав проведення цього дослідження. Мета роботи – окреслити становлення та розвиток інституту суперфіцію в Україні протягом 1990-2022 років і з’ясувати специфіку впровадження у фермерську діяльність інституту суперфіцію. Дослідження проведено за допомогою комплексу загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Діалектичний метод сприяв визначенню закономірностей розвитку інституту суперфіцію від часів Римської імперії до сучасності. Порівняльно-правовий метод застосовано в дослідженні становлення та розвитку фермерського землекористування в сучасній Українській державі. У процесі роботи здійснено історико-правовий аналіз особливостей користування чужою земельною ділянкою, яка має цільове призначення – будівництво. Здійснено ґрунтовний порівняльно-правовий аналіз норм Цивільного та Земельного кодексів України щодо суперфіційного землекористування. Розглянуто новели правового регулювання землекористування у фермерських господарствах незалежної України. Запропоновано доповнити статтю 12 Закону України «Про фермерське господарство» наданням права фермерським господарствам укладати договори емфітевзису та суперфіцію. Окреслено основні умови договорів суперфіцію – права користуватися чужою земельною ділянкою для забудови. Визначено особливості укладення правочинів суперфіцію за участю фермерських господарств та наголошено, що проведення державної реєстрації суперфіційного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виступає електронним доказом його укладення. Практична цінність дослідження полягає в тому, що сформовані на основі його результатів пропозиції можна використати для вдосконалення чинного законодавства.