Regarding the issue of special import of goods for military purpose and dual use as items seized or restricted in civilian circulation (Scopus)

Abstract

The relevance of the study is stipulated by the urgent need to urgently fill the suddenly emerging legal gaps caused by the expansion of the powers of non-governmental organizations that have been actively involved in the process of assisting combatants. The study aims to solve an important pragmatic problem: to ensure legal harmonization of procurement with the highest productivity and lowest legal and financial risks. The study uses a synthesis of general scientific, legal and sociological-legal approaches, methods, and techniques of scientific knowledge. As a result of the work carried out, the author managed to rethink the legal status of things as objects of civil rights in the light of the latest military realities. The legal algorithm of procurement of military and dual-use goods by non-governmental organizations is clarified; a parallel is drawn with the procurement procedure carried out by the relevant state-owned enterprises. The author comprehends the phenomenon of a trade mission in general and a trade mission burdened with a foreign element in the field of foreign economic activity in particular. The author analyses the conflict of laws clauses which can resolve the contradictions of counterparties in an international sale and purchase agreement. The author suggests ways for further scientific research in this area of research. The author structures the mechanism by which representatives of the public sector, including charitable organizations and foundations, may obtain licences for the purchase of military and dual-use goods for the army. It is argued that in practice, since the beginning of hostilities, these organizations, and foundations have been creating a worthy alternative to the State defence sector. These developments, in addition to their pragmatic significance, are also characterized by a certain theoretical significance, since they can be used for scientific research and solving problems in the field of property rights, the law of non-governmental organizations, foreign economic activity, as well as for developing and improving training courses in the field of civil, humanitarian and international law. Актуальність дослідження зумовлено потребою нагального заповнення раптово виниклих правових прогалин, що зумовлені розширенням повноважень неурядових організацій, які активно включилися в процес допомоги комбатантам. Дослідження має на меті вирішити важливу праксеологічну проблему: забезпечити юридичну гармонізацію провадження закупівель з найбільшою продуктивністю і найменшими юридичними та фінансовими ризиками. У роботі використано синтез загальнонаукових, власне юридичних та соціологічноюридичних підходів, методів та прийомів наукового пізнання. За результатами проведеної роботи вдалося переосмислити правовий статус речей як об’єктів цивільних прав у світлі новітніх воєнних реалій. З’ясовано правовий алгоритм закупівель товарів військового призначення та подвійного використання неурядовими; проведено паралель з процедурою закупівель, яку провадять відповідні державні підприємства. Осмислено феномен торговельного представництва загалом та торговельного представництва, що обтяжене іноземним елементом у сфері зовнішньо економічної діяльності зокрема. Проаналізовано колізійні прив’язки, здатні владнати протиріччя контрагентів у договорі міжнародної купівлі-продажу. Запропоновано шляхи для подальших наукових пошуків в окресленій сфері наукового дослідження. Структуровано механізм, за яким представники громадського сектору із числа благодійних організацій та фондів, можуть отримувати ліцензії на закупівлю товарів військового призначення та подвійного використання для війська. Аргументовано, що на практиці з початку воєнних дій ці організації та фонди створюють достойну альтернативу державному оборонному сектору Зазначені напрацювання, окрім власне праксеологічної, характеризуються також певною теоретичною значущістю, адже можуть бути використанні для проведення наукових пошуків і вирішення завдань у сфері інституту права власності, права неурядових організацій, зовнішньоекономічної діяльності, а також розробки та удосконалення навчальних курсів у сфері цивільного, гуманітарного, міжнародного права.