Емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України

Abstract

У статті висвітлено проблему емоційної стійкості та подано результати емпіричного дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. У статті також проаналізовано зміни несення служби офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України у звʼязку із воєнним станом. Проаналізовано вплив професійної діяльності підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, її нових реалій на емоційну стійкість особового складу. Мета статті – емпіричне дослідження емоційної стійкості офіцерського складу підрозділів Національної поліції України. Встановлено, що особистість наділена високим рівнем емоційної стійкості виявляє зрілість у керуванні емоціями, залишаючись спокійною та збалансованою у складних ситуаціях, демонструє толерантність до невизначеності, здатність швидко та виважено реагувати на нові виклики професійної діяльності, здібності змінювати плани в умовах швидкоплинності і непередбачуваності подій, стійко переносити значні та тривалі навантаження. Виокремлено мотиваційний, когнітивний та емоційно-вольовий компоненти емоційної стійкості. Визначено, що вивчення емоційної стійкості доцільно здійснювати за такими напрямами, як фізіологічний (вивчення залежності емоційної стійкості від особливостей нервової системи), структурний (вивчення регуляторних структур особистості) та регуляторний (пошук особливого механізму регулювання стану у вигляді самоконтролю). Методи дослідження та вибірка. Проаналізувавши низку наукових праць які стосуються проблеми емоційної стійкості можемо стверджувати, що досліджувати її особливості необхідно комплексно. Саме тому нами було використано наступні методики: «Емоційна збудливість – врівноваженість», «Стратегії подолання стресових ситуацій (SAKS)», «Діагностика самооцінки рівня тривожності», «Діагностика емоційного інтелекту». У дослідженні взяли участь 211 осіб офіцерського складу підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, з них 58 офіцерів Національної гвардії України, 55 офіцерів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, 50 офіцерів Національної поліції України та 48 офіцерів Державної прикордонної служби України. Для висвітлення кількісних показників отриманих результатів нами було використано відсотковий аналіз, а також кореляційний аналіз для встановлення взаємозʼвязків та взаємовпливу між досліджуваними показниками. Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що достатній рівень емоційної стійкості сприятиме тривалому та ефективному виконанню службових обовʼязків, позитивно впливатиме на міжособистісну взаємодію у колективі, дозволить розширити межі самомотивації для професійного розвитку та успішної самореалізації офіцерів підрозділів Міністерства внутрішніх справ України. The article highlights the problem of emotional stability and presents the results of an empirical study of the emotional stability of the officers of the units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The article also analyzes the changes in the service of the officers of the units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in connection with the martial law. The impact of the professional activity of the units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, its new realities on the emotional stability of the personnel was analyzed. The purpose of the article is an empirical study of the emotional stability of the officers of the National Police of Ukraine. It has been established that a person endowed with a high level of emotional stability shows maturity in managing emotions, remaining calm and balanced in difficult situations, demonstrates tolerance for uncertainty, the ability to quickly and thoughtfully respond to new challenges of professional activity, the ability to change plans in conditions of rapidity and unpredictability of events, stable bear significant and long-lasting loads. The motivational, cognitive, and emotional-volitional components of emotional stability are singled out. It was determined that the study of emotional stability should be carried out in such directions as physiological (study of the dependence of emotional stability on the features of the nervous system), structural (study of regulatory structures of the personality) and regulatory (search for a special mechanism of state regulation in the form of self-control). Research methods and sampling. Having analyzed a number of scientific works related to the problem of emotional stability, we can say that it is necessary to investigate its features comprehensively. That is why we used the following methods: "Emotional excitability - balance", "Strategies for coping with stressful situations (SAKS)", "Diagnostics of self-assessment of the level of anxiety", "Diagnostics of emotional intelligence". 211 officers of the units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine took part in the study, including 58 officers of the National Guard of Ukraine, 55 officers of the State Emergency Service of Ukraine, 50 officers of the National Police of Ukraine, and 48 officers of the State Border Guard Service of Ukraine. To highlight the quantitative indicators of the obtained results, we used percentage analysis, as well as correlation analysis to establish relationships and mutual influence between the studied indicators. Conclusions. The conducted research confirms that a sufficient level of emotional stability will contribute to the long-term and effective performance of official duties, will have a positive effect on interpersonal interaction in the team, will allow expanding the limits of self-motivation for professional development and successful self-realization of officers of the units of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.