Визначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі в разі визнання вироків судами України та процесуальний спосіб виправити констатоване Європейським судом з прав людини порушення статті 7 ЄКПЛ

Abstract

У цій науковій розвідці зроблено спробу висловити власне бачення щодо такої практичної ситуації, коли національні суди, визнаючи вироки, ухвалені судами за межами України, та призначаючи покарання у вигляді довічного позбавлення волі, фактично виходили за межі вжиття звичайних заходів щодо виконання вироку за Конвенцією про передачу засуджених осіб. Аргументовано, що вказуючи у своїх рішеннях про існування можливості умовного звільнення особи через певний період часу, фактично, в силу законодавчих положень, які були чинними до початку листопада 2022 року (бо лише аналіз сучасної редакції (чинний з 6.11.2022 року) статей 81 та 82 КК України дозволяє стверджувати, що це покарання є таким, яке можливо скоротити), національні суди таку можливість лише декларували. Тому й зроблено спробу дати відповідь на питання щодо того, а який же вид покарання і в якому розмірі суди України до 6 листопада 2022 року мали визначати з урахуванням положень Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року задля дотримання Україною характеру і тривалості покарання. Встановлено, що навіть коли особа зверталася до судів України з відповідним клопотанням (про умовнодострокове звільнення або ж заміну невідбутої частини покарання більш м’яким), то воно залишалося апріорі без задоволення. Констатовано, що тривалий час існувала законодавча проблема, через яку держава Україна обґрунтовано звинувачувалася у хибній заміні національними судами при визнанні вироків, ухвалених судами за її межами, первинного покарання – довічного позбавлення волі, яке є можливістю скоротити таким довічним позбавленням волі, яке скоротити неможливо. Резюмовано, що станом на сьогодні через внесення змін до КК України та КПК України, які набули чинності 6 листопада 2022 року, фактично запроваджено правовий механізм звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від відбування покарання умовно-достроково, як і механізм заміни їм покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням (хоча і він ще не до кінця апробований ні наукою, ні практикою). In this research, an attempt is made to express one’s own vision regarding such a practical situation, when national courts, recognizing sentences passed by courts outside of Ukraine and imposing a sentence of life imprisonment, actually went beyond the limits of taking the usual measures for the execution of the sentence under the Convention on the Transfer of Sentenced Persons. It is argued that indicating in their decisions about the existence of the possibility of conditional release of a person after a certain period of time, in fact, due to the legislative provisions that were in force until the beginning of November 2022 (because only the analysis of the current version (effective from 6.11.2022) of Articles 81 and 82 of the Criminal Code of Ukraine, allows to state that this punishment is one that can be reduced), national courts only declared such a possibility. Therefore, an attempt has been made to answer the question of what kind of punishment and to what extent the courts of Ukraine had to determine by November 6, 2022, taking into account the provisions of the Convention on the Transfer of Convicted Persons of March 21, 1983, in order for Ukraine to comply with the nature and duration of punishment. It was established that even when a person applied to the courts of Ukraine with a corresponding request (for conditional early release or replacing the unserved part of the sentence with a lighter one), it remained a priori without satisfaction. It was established that for a long time there was a legislative problem due to which the state of Ukraine was justifably accused of wrongly replacing by national courts, when recognizing sentences passed by courts outside its borders, the primary punishment – life imprisonment, which can be reduced to such life imprisonment, which cannot be reduced. It is summarized that as of today, due to the introduction of amendments to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine, which entered into force on November 6, 2022, a legal mechanism was actually introduced for the release of persons sentenced to life imprisonment from serving a suspended sentence, as well as a mechanism for replacing their sentence in types of life imprisonment with a milder punishment (although it has not yet been fully tested either by science or practice).