Хрематоніми Джавелін і Байрактар у сучасному українському мілітарному дискурсі: семантика, прагматика та функційне навантаження

Abstract

Російсько-українська війна ввійшла в кожний український дім, що знайшло відображення в розбудові щоденного мілітарного дискурсу. У мовлення кожного українця з’явилося чимало нових мілітарних лексем, зокрема й міліті-пропріативів, у мілітарній онімній лексиці значний сегмент становлять хрематоніми. Із цього онімного класу походять одні з найпопулярніших слів в українському мілітарному дискурсі 2022 року – хрематоніми Джавелін і Байрактар, семантика, прагматика й функційне навантаження яких проаналізовано у цій студії.

Хрематономастика як ономастична галузь є недостатньо розробленою і потребує теоретичного осмислення в світлі досягнень сучасної лінгвістики. Актуальність цієї роботи зумовлена маловивченістю феномена хрематонімії і полягає в новому антропоцентричному ракурсі дослідження хрематонімної проблеми. Мета статті – дослідити функціювання вказаних назв зброї, виявити їхню культурологічну інформативну кумулятивність, онімний потенціал та аксіологічні можливості в неономінації. Доведено, що хрематоніми Джавелін і Байрактар за короткий час пройшли шлях від неологізмів до загальновживаних слів; також посіли вагоме місце в системі онімного простору, про що свідчить їхня загальновідомість, частотність уживання, функціювання в різних стилях мовлення, інтернет-мемах, поп-культурі. Ономасіологічний підхід дав змогу з’ясувати продуктивність аналізованих хрематонімів у творенні нових онімів, відношення між онімними одиницями в процесі їхнього становлення, а також соціокультурну визначеність неономінації та апелятивізації. Встановлено, що аналізовані міліті-хрематоніми є джерелом для творення нових онімів (зокрема антропонімів) внаслідок позитивної конотації, зумовленої екстралінгвальними соціокультурними чинниками. Лінгвокультурний підхід до хрематонімів відкриває перспективу вивчення назв зброї як культурного коду, адже зброя є одним із найдавніших артефактів, створених людиною. The Russian–Ukrainian war entered every Ukrainian home and this is reflected in the daily military discourse. Many new military lexemes, including numerous chrematonyms, have appeared in the speech of every Ukrainian. One of the most popular words of the Ukrainian military discourse in 2022 emerged from this class of proper names — the chrematonyms Javelin and Bayraktar, the semantics, pragmatics and functional load of which are analyzed in this study. The relevance of this work is determined by the fact that the phenomenon of chrematonymy is understudied and consists in a new anthropocentric approach to the study of the chrematonymy problem. The purpose of the article is to investigate the functioning of the specifed proper names of weapons, to reveal their culturally informative cumulativeness, onymic potential and axiological possibilities in neonomination. It has been proven that the chrematonyms Javelin and Bayraktar turned from neologisms to commonly used words in a short time; they also occupied an important place in the system of onymic area, which is evidenced by their common knowledge, frequency of use, functioning in various styles of speech, Internet memes, and pop culture. The onomasiological approach made it possible to fnd out the productivity of the analyzed chrematonyms in the creation of new onyms, the relationship between onymic units in the process of their formation, as well as the socio-cultural determination of neonomination and appellativeization of proper names (de-onymization). It was established that the analyzed military chrematonyms are a source for the creation of new onyms (in particular, anthroponyms) as a result of a positive connotation caused by extralingual socio-cultural factors. A linguistic-cultural approach to chrematonyms opens up the perspective of studying the names of weapons as a cultural code, because weapons are one of the oldest artifacts created by man.